ПОВЕДІНКОВІ ФІНАНСИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ КОНЦЕПТ ДОСЛІДЖЕННЯ СФЕРИ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ В УКРАЇНІ
Ключові слова:
публічні фінанси, органи публічної влади, поведінкові фінанси, ефекти поведінкових фінансів, раціональна та ірраціональна фінансова поведінкаАнотація
Вступ. У сучасних умовах демократизації українського суспільства та реформи фінансової децентралізації значно актуалізувалися проблеми, пов’язані із підвищенням ефективності взаємодії громадянського суспільства й органів публічної влади, насамперед, у контексті модернізації управління публічними фінансами в Україні. Тож розвиток методологічних засад дослідження сфери публічних фінансів за допомогою новітніх підходів є вкрай затребуваним у нинішніх вітчизняних реаліях. Одним із таких підходів є застосування основних принципів та ефектів теорії поведінкових фінансів в обґрунтуванні й тлумаченні фінансових процесів та явищ, що відбуваються у публічному секторі національної економіки, позаяк поведінка усіх суб’єктів сфери публічних фінансів перебуває в координатах політології, психології, етики, державознавства тощо, що найбільш яскраво виявляється, передусім, у бюджетному процесі. Проте в Україні означений напрям наукових досліджень потребує активного розвитку, що і зумовлює актуальність теми наукового дослідження.
Мета – обґрунтувати методологічні засади дослідження сфери публічних фінансів в Україні крізь призму концепції поведінкових фінансів.
Результати. У статті з позиції поведінкового підходу розглянуто основні аспекти функціонування публічних фінансів в Україні. На основі дослідження наявних точок зору сформовано теоретичний підхід до трактування сутності публічних фінансів, виявлено основні проблеми взаємодії громадян і органів публічної влади в контексті управління публічними фінансами й запропоновано напрями їх вирішення з урахуванням напрацювань теорії поведінкових фінансів.
Висновки. Ідентифікація ключових ознак та найважливіших проблем функціонування публічних фінансів в Україні, а також аналіз впливу основних ефектів поведінкових фінансів (зокрема, “ефекту фреймінгу”, “ефекту соціального впливу”, “ефекту підштовхування”, “ефекту консерватизму”, “ефекту капкана”) уможливили обґрунтування векторів удосконалення управління публічними фінансами у контексті посилення взаємодії громадянського суспільства та органів публічної влади в Україні.
Посилання
Андрущенко В. Л. Орієнтири вітчизняної фінансової думки. Фінанси України. 2000. № 4. С. 3–11.
Андрущенко В. Л. Соціогуманітарна доктрина Західної фінансової думки. Фінанси України. 2000. № 7. С. 3–10.
Бардаш С. В., Баранюк Ю. Р. Поняття і склад публічних фінансів як об’єкта державного фінансового аудита. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. Вип. 6. Ч. 1. С. 34–36.
Луніна І. О., Бондарук Т. Г. Еволюція теорії та наукова концепція публічних фінансів. Фінанси України. 2019. № 8. С. 26–44.
Buchanan James M. Limits of liberty: between anarchy and leviathan: coll. works. Vol. 7. Carmel: Liberty Fund Inc., 2000. 242 p.
Длугопольський О. В. Суспільний сектор економіки і публічні фінанси в умовах глобалізаційних змін: автореф. дис. … ступеня д-ра екон. наук: 08.00.01. Київ: ДННУ “Академія фінансового управління”, 2013. 38 с.
Дяченко С. А. Публічні, державні та місцеві фінанси: співвідношення понять. Держава та регіони. 2018. № 4 (64). С. 59–63.
Корецька С. О. Аналіз категоріального апарату публічних фінансів. Інвестиції: практика та досвід. 2011. №19. С. 25–27.
Луніна І. О. Публічні фінанси в макроекономічній політиці зростання: монографія. НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. Київ, 2020. 440 с.
Musgrave R., Musgrave P. Public finance in theory and practice. 5th ed. New York: McGrawHill Book Co, 1989. 778 с.
Нечай А. А. Проблеми правового регулювання публічних фінансів та публічних видатків: монографія. Чернівці: Рута, 2004. 264 с.
Опарін В. М., Федосов В. М., Юхименко П. І. Публічні фінанси: ґенеза, теоретичні колізії та практична концептуалізація. Фінанси України. 2017. №2. С. 110–128.
Пришва Н. Ю. Публічні доходи: поняття та особливості правового регулювання: монографія. Київ: КНТ, 2008. 200 с.
Буряченко А. Є., Левченко К. М. Поведінкова економіка та децентралізація бюджетної системи. Фінанси України. 2019. № 9. С. 27–41.
Возняк Г. В., Беновська Л. Я. Обґрунтування поведінкових закономірностей прийняття рішень суб’єктами фінансово-економічних відносин на регіональному рівні. Регіональна економіка. 2021. № 1. С. 72–80.
Фінансові детермінанти економічного зростання регіонів і територіальних громад України в координатах поведінкової економіки: наукова доповідь. НАН України. ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”; наук. ред. Г.В. Возняк. Львів, 2021. 127 с.
Карпінський Б. А. Поведінкові фінанси як ефективний базис відображення раціональності й ірраціональності фінансових рішень у системі державотворчого патріотизму нації. БізнесІнформ. 2020. № 6. С. 282–290.
Нікіфоров П. О., Качур Т. І. Реалізація концепції поведінкових фінансів у дослідженнях трансформації сфери публічних фінансів. Науковий вісник Чернівецького університету. Економіка. 2021. Вип. 830. С. 37–44.
Солодухін С. В., Шайтанова Є. С. Сучасні підходи до аналізу впливу поведінкових факторів в управлінні економічними об’єктами. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 15. Ч. 2. С. 129–132.
Талер Р., Санстейн К. Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір. Київ: Наш формат, 2017. 312 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2007. 1736 с.
Про відкритість використання публічних коштів. Закон України від 11 лютого 2015 року № 183-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-19#Text
Студенніков С. Велика палата ВС визначила, що таке “публічний інтерес”. URL: https://sud.ua/ru/news/publication/137267-velikapalata-vs-viznachila-scho-take-publichniy-interes
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
