ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ В УМОВАХ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Вступ. Одним із важливих регуляторних механізмів, доступних державі, є екологічне оподаткування. Його мета – стримування та компенсація шкоди, завданої довкіллю у процесі людської діяльністю, шляхом впровадження обов’язкових платежів. При цьому об’єкт і база оподаткування, назва податків і подальше використання коштів, що залучені ними, є різними у кожній державі. В Україні основним природозахисним платежем є екологічний податок. Децентралізація, що є однією із ключових реформ в країні, має на меті передачу ресурсів та відповідальності із центрального на місцевий рівень. Таким чином, актуальним є пошук доцільного й обґрунтованого розподілу надходжень від екологічного податку між бюджетами державного, регіонального та місцевого рівня.

Мета – дослідити організаційно-правові засади зарубіжних та вітчизняного комплексів природозахисних платежів у контексті реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Результати. Проаналізовано світовий та національний досвід у сфері оподаткування з метою захисту навколишнього природного середовища. Виявлено актуальний стан справ функціонування екологічного податку в Україні. Окреслено подальші напрямки досліджень на цю тему.

Висновки. Функціонування обмежувально-дозвільної системи в структурі екологічного оподаткування сприятиме зменшенню викидів шкідливих речовин у довкілля. Водночас наявність податкових пільг є стимулом для переходу на більш “дружні” та безпечні до природи способи виробництва та залучення новітнього обладнання й технологій. Враховуючи євроінтеграційний вектор нашої держави, адаптування до основних світових тенденцій у сфері захисту навколишнього природного середовища, зокрема побудови “низько вуглецевого” суспільства, є необхідним. Детально продумана й організована економічна політика країни, яка ґрунтувалася б на цій концепції, могла б сприяти досягненню таких цілей, як приваблення іноземних інвестицій, усунення неоднозначності в трактуванні нормативно-правової бази та покращення економічної, екологічної ситуації в державі загалом.