МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІЗНАННЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД

Анотація

Вступ. Еволюція суспільних уявлень про сутність суспільного добробуту, способи та інструментарій його забезпечення, виникнення безпрецедентних новітніх загроз суспільному розвитку потребують адекватного реагування в контексті вдосконалення архітектоніки фінансового механізму відповідно до трансформації зовнішнього середовища його функціонування. Це зумовлює необхідність розробки нових науково-методологічних підходів до наукового пізнання фінансового механізму суспільного добробуту як відкритої системи, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем, що стане методологічним підґрунтям для розвитку цього механізму та оптимізації його структури.

Мета – розкрити сутність та архітектоніку зовнішнього середовища функціонування фінансового механізму суспільного добробуту крізь призму інституційного підходу до наукового пізнання.

Результати. У статті з позиції інституційного підходу наукового пізнання розглянуто зовнішнє середовище фінансового механізму суспільного добробуту як сукупність об’єднаних у чотири складові інститутів та породжених ними чинників, що здійснюють вплив на розвиток цього механізму. Охарактеризовано ключові ознаки такого середовища та визначено його компоненти, до яких зараховано політичну, економічну, соціальну, екологічну складові. Окреслено провідні інститути кожної із компонент зовнішнього середовища фінансового механізму суспільного добробуту.

Висновки. Ідентифікація ключових ознак зовнішнього середовища, обґрунтування циклічності взаємозв’язку між його компонентами та базовими інститутами фінансо- вого механізму суспільного добробуту дали можливість кристалізувати пріоритетні напрями інституційних змін, які мають передбачати: розвиток інститутів громадського контролю, конкуренції через розширення їх впливу на сферу публічних фінансів; реалізацію комплексної політики, спрямованої на усунення причин деформацій у розвитку соціальних інститутів та зниження деструктивного впливу породжених цими деформаціями чинників на рівень суспільного добробуту; становлення екологічних інститутів та посилення їх впливу на зміну конфігурації елементів фінансового механізму суспільного добробуту.