НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ КОНЦЕПТИ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА СУЧАСНІ ТРЕНДИ

Анотація

Вступ. В сучасних умовах наука публічних фінансів постає як цілісне, систематизоване вчення, що органічно поєднує у собі низку економічних, соціальних, політичних, психологічних, соціологічних, філософських та морально-етичних аспектів.

Виникнення терміна “фінанси” в його сучасному розумінні у часі (а це передусім XIV–XV ст.) збіглося з епохою Відродження, ідеологія котрої характеризувалася розквітом гуманізму й антропоцентризму, фокусуючи увагу на людині як найвищій суспільній цінності. Саме у наукових доробках того часу знаходимо витоки уявлень про фінанси загалом і публічні фінанси зокрема як про багатоаспектну сферу персоналізованих людських мотивацій та інтересів, опосередковуваних, звісно ж, грошовими та розподільними відносинами.

Нині наука публічних фінансів є галуззю знань, яка стрімко й динамічно розвивається, синтезуючи у собі, окрім суто фінансових і економічних аспектів, багатогранність політичних, філософських, поведінкових та інших сфер і напрямів суспільного буття. Відтак дослідження науково-методологічного базису становлення і розвитку теорії та практики публічних фінансів є надзвичайно актуальним і вкрай затребуваним у сучасних реаліях, зважаючи на необхідність збереження стійкості фінансової системи України в умовах ведення повномасштабної війни та протидії російському агресору.

Мета – дослідити базові теорії і концепції, котрі формують ядро публічних фінансів, проаналізувати сучасні наукові тренди, що здійснюють безпосередній вплив на розбудову сфери публічних фінансів в Україні.

Результати. У статті охарактеризовано базові концепти політекономії публічних фінансів, з-поміж яких виокремлено теорію суспільних благ та проблему “безбілетного пасажира” , теорію фіскального обміну і теорію суспільного вибору. Проаналізовано сучасні тренди, що мають місце у розвитку кожної із зазначених теорій, акцентовано на актуальних тенденціях розбудови сучасної політекономії публічних фінансів у контексті розвитку нової інституційної теорії, теорії поведінкових фінансів і квантових фінансів. Виокремлено глобальні і національні проблеми, над вирішенням котрих працюватиме сучасна наука публічних фінансів.

Висновки. Політична економія публічних фінансів, пропонуючи інструменти реалізації політичної волі усіх суб’єктів сучасного демократичного виборчого процесу, що безпосередньо впливає на суспільний добробут і фінансову стабільність у державі, нині виходить далеко за межі суто формалізовано-математичного аналізу публічних фінансових процесів, позиціонуючи публічні фінанси передусім як результат системної взаємодії різних груп інтересів (суспільних, публічних, приватних тощо). Вона не лише досліджує публічні фінансові потоки, а й пояснює, яким чином органи публічної влади використовують публічні фінансові ресурси з огляду на ймовірні політичні ризики та домінуючі суспільні інтереси.