НЕВИДИМИЙ БАНКІНГ ТА EMBEDDED FINANCE 3.0: ПАРАДИГМАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Ключові слова:
невидимий банкінг, Embedded Finance 3.0, відкритий банкінг, агентний штучний інтелект, Banking-as-a-Service, цифрова трансформація, контекстні фінанси, PSD3, фінансова інклюзія.Анотація
Вступ. Стрімке прискорення розвитку глобальної цифрової економіки спричинило глибоку зміну парадигми надання фінансових послуг, що ставить під сумнів традиційне розуміння банківських установ як самостійних інституцій, до яких користувачі звертаються свідомо й безпосередньо, та зумовлює їхній перехід до децентралізованих, інтегрованих у повсякденні процеси банківських послуг.
Мета – розробити системну теоретичну рамку для осмислення невидимого банкінгу та Embedded Finance 3.0, проаналізувати їхні технологічні, регуляторні та соціоекономічні виміри, ідентифікувати ключові ризики і суперечності, що супроводжують трансформацію фінансового сектору.
Результати. Досліджено фундаментальну трансформацію архітектури фінансових послуг, зумовлену конвергенцією технологій вбудованих фінансів (Embedded Finance), агентного штучного інтелекту та відкритого банкінгу нового покоління. Розкрито сутність концепції “невидимого банкінгу” як закономірного наслідку еволюції від продуктоцентричної моделі фінансового обслуговування до контекстної, амбієнтної фінансової інфраструктури, інтегрованої у повсякденне життя споживача. Проаналізовано еволюційну траєкторію від Bank 1.0 до Embedded Finance 3.0 у розрізі технологічних, регуляторних та соціоекономічних вимірів. Обґрунтовано концепцію Embedded Finance 3.0 як третього еволюційного етапу вбудованих фінансів, що характеризується переходом від обміну даними до спільної інфраструктури, від пасивної інтеграції до автономного ухвалення фінансових рішень. Охарактеризовано трирівневий технологічний стек нової парадигми: Data Fabric, агентний ШІ та API-first архітектура. Досліджено регуляторний ландшафт, зокрема еволюцію від PSD2 до PSD3/PSR та концепцію цифрової ідентичності 3.0. Ідентифіковано “парадокс невидимості” – протиріччя між зникненням банку як видимого інституту та зростанням його інфраструктурної значущості.
Висновки. Систематизовано ключові ризики нової моделі: комодитизація фінансових послуг, ерозія довіри споживачів, загрози конфіденційності даних, поглиблення цифрового розриву та системні каскадні відмови. Виявлено потенціал невидимого банкінгу для фінансової інклюзії у контексті скорочення частки небанківського населення. Сформульовано рекомендації для банків, FinTech-компаній, регуляторів та академічної спільноти щодо стратегічного позиціонування в умовах трансформації фінансового сектору.
Посилання
1. King B. Bank 4.0: Banking Everywhere, Never at a Bank. John Wiley & Sons, 2018. 352 p.
2. Precedence Research. Embedded Finance Market Size, Share and Trends 2025 to 2034. 2025. URL : https://www.precedenceresearch.com/embedded-finance-market.
3. McKinsey & Company. Embedded finance: The choices and trade-offs for US banks. McKinsey Financial Services Insights. April 2024. URL : https://www.mckinsey.com/industries/financialservices/our-insights/embedded-finance.
4. BCG. Moving Embedded Finance from Promise to Practice. BCG Publications. September 2025. URL : https://www.bcg.com/publications/2025/embedded-finance.
5. Cognizant & AWS. Banking in 2035: How Emerging Technologies Will Transform the Way We Bank. Cognizant Technology Solutions, 2023. 48 p.
6. Accenture. Agentic AI and the future of work in financial services. Accenture Banking Blog. January 2026. URL : https://www.accenture.com/us-en/insights/banking/agentic-ai-future-finance.
7. SSRN. Embedded Finance and Bankingas-a-Service: Architectures for Modular, API-Driven Ecosystems. Working Paper. September 2025. URL : https://papers.ssrn.com.
8. PwC Netherlands. PSD3/PSR is coming: New regulations affect all parties within payment sector. PwC Insights. January 2026. URL : https://www.pwc.nl/en/insights/financial-services/psd3-psr-new-regulations.html.
9. FSB. The Financial Stability Implications of Tokenisation. October 2024. URL : https://www.fsb.org/2024/10/the-financial-stability-implications-oftokenisation/.
10. Harvard Kennedy School. Exploring the value of embedded finance for small and medium enterprises. HKS Working Paper. URL : https://www.hks.harvard.edu.
11. CDO Trends. The Great Unbanking: Digital Identity 3.0, Embedded Finance Rewrite Money Rules. May 2025. URL : https://www.cdotrends.com/story/embedded-finance-digital-identity.
12. ISG Research. State of the Agentic AI Market Report 2025. 2025. URL : https://isg-one.com/research/agentic-ai-market-report.
13. Lloyds Banking Group. 2026: The year of Agentic AI, and a new era for finance. LBG Insights. January 2026. URL : https://www.lloydsbankinggroup.com/insights/agentic-ai-2026.html.
14. Neosfer / Commerzbank. Banking 2035: Embedded finance makes financial services invisible. October 2025. URL : https://www.neosfer.de/banking-2035.
15. Riverty. Banking will disappear but not your money: The rise of invisible banking. Fintech 2040 Series. June 2025. URL : https://www.riverty.com/en/knowledge-hub/invisible-banking.
16. World Bank. Global Findex Database 2025. Washington, DC: World Bank Group, 2025. URL : https://www.worldbank.org/en/publication/globalfindex.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).





