ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ГЛОБАЛЬНИХ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ РИНКАХ
Ключові слова:
глобальні агропродовольчі ринки, FAO Food Price Index, ціноутворення, волатильність продовольчих цін, структурні злами, економетричний аналіз, експорт, ланцюги доданої вартості.Анотація
Вступ. Глобальні агропродовольчі ринки в умовах посилення економічних, кліматичних і геополітичних викликів характеризуються зростанням волатильності продовольчих цін та появою нових закономірностей ціноутворення, що зумовлює необхідність їхнього поглибленого емпіричного аналізу.
Мета – здійснити комплексний емпіричний аналіз процесів ціноутворення на глобальних агропродовольчих ринках на основі FAO Food Price Index шляхом оцінювання динаміки цін, їхньої волатильності, стаціонарності часових рядів, структурних зламів та визначення наслідків виявлених тенденцій для України як одного з ключових учасників світового агропродовольчого ринку.
Результати. Емпіричну базу дослідження становлять 435 щомісячних спостережень FAO Food Price Index та його субіндексів за 1990–2026 рр. Використано методи описової статистики, тести стаціонарності ADF і KPSS, STL-декомпозицію часових рядів та процедуру Binary Segmentation. Встановлено, що після глобальної продовольчої кризи 2007–2008 рр. сформувався новий ціновий режим, для якого характерним є стійке збереження вищого рівня реальних продовольчих цін. Середній рівень агрегованого індексу зріс із 66,5 пунктів у 1990-х рр. до 123,8 у 2020–2026 рр. Найвищі темпи зростання продемонстрували ринки олій і молочних продуктів. Виявлено суттєву неоднорідність волатильності між товарними сегментами: найбільш нестабільними є ринки олій, зернових і цукру, тоді як ціни на м’ясо характеризуються відносною стабільністю. Ідентифіковано чотири структурні злами (2007 р., 2014 р., 2021 р., 2023 р.), пов’язані з глобальними економічними та геополітичними шоками.
Висновки. Результати дослідження підтверджують формування структурно нового режиму функціонування глобальних агропродовольчих ринків після 2007 р., який характеризується підвищеним рівнем цін та збереженням значної чутливості до зовнішніх шоків. Для України результати дослідження мають практичне значення з огляду на високу залежність аграрного експорту від глобальної цінової кон’юнктури та необхідність врахування цих тенденцій у формуванні економічної й продовольчої політики.
Посилання
1. Ляшенко О., Дем’янюк О., Ковальчук А. Оцінювання динаміки світових цін на продовольство методами економетричного моделювання та прогнозування. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2021. Вип. 6. С. 268–277. https://doi.org/10.32782/easterneurope.33-38.
2. Медвідь В., Лесюк В., Нестеренко А. Стратегія розвитку агропродовольчого ринку України в умовах глобальних соціально-економічних змін та сучасних загроз національній безпеці. Актуальні проблеми економіки. 2025. № 6. С. 330–337. DОІ: 10.32752/1993-6788-2025-1-288-330-337.
3. Решитько Т. Експорт агропродовольчої продукції України як фактор розвитку міжнародних економічних відносин. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. 2024. № 11. С. 327–334. https://doi.org/10.32515/2663-1636.2024.11(44).327-334.
4. Özcan K. A. Food Price Bubbles: Food Price Indices of Turkey, the FAO, the OECD, and the IMF. Sustainability, 2023. Vol. 15. https://doi.org/10.3390/su15139947.
5. Akin T., Demirkol A. Analyzing factors influencing food price dynamics: a Bayesian approach. CES Working Papers. 2024. Vol. XV1. Is. 1. URL : https://ceswp.uaic.ro/articles/CESWP2023_XVI1_AKI.pdf.
6. Goyal R., Steinbach S. Agricultural commodity markets in the wake of the Black Sea Grain Initiative. Economics Letters. 2023. Vol. 231. https://doi.org/10.1016/j.econlet.2023.111297.
7. Glauber J. W., Laborde D. (Eds.). The Russia-Ukraine conflict and global food security. Washington, DC: International Food Policy Research Institute (IFPRI), 2023. 196 p. https://doi.org/10.2499/9780896294394.
8. Food and Agriculture Organization of the United Nations. FAO Food Price Index. 2026. URL : https://www.fao.org/worldfoodsituation/foodpricesindex/en/.
9. Dickey D. A., Fuller W. A. Distribution of the estimators for autoregressive time series with a unit root. Journal of the American Statistical Association. 1979. Vol. 74, P. 427–431. https://doi.org/10.1080/01621459.1979.10482531.
10. Kwiatkowski D., Phillips P. C. B., Schmidt P., Shin Y. Testing the null hypothesis of stationarity against the alternative of a unit root: How sure are we that economic time series have a unit root? Journal of Econometrics. 1992. Vol. 54. Is. 1–3. P. 159–178. https://doi.org/10.1016/0304-4076(92)90104-Y.
11. Cleveland R. B., Cleveland W. S., McRae J. E., Terpenning I. STL: A seasonal-trend decomposition procedure based on loess. Journal of Official Statistics. 1990. Vol. 6. № 1. P. 3–73. URL : https://www.math.unm.edu/~lil/Stat581/STL.pdf.
12. Killick R., Fearnhead P., Eckley I. A. Optimal detection of changepoints with a linear computational cost. Journal of the American Statistical Association. 2012. Vol. 107. Is. 500. P. 1590–1598. https://doi.org/10.1080/01621459.2012.737745.
13. Headey D., Fan S. Anatomy of a crisis: The causes and consequences of surging food prices. Agricultural Economics. 2008. Vol. 39. Is. s1. P. 375–391. https://doi.org/10.1111/j.1574-0862.2008.00345.x.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
