МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ У КОНТЕКСТІ ПРОТИДІЇ КРИЗОВИМ ЯВИЩАМ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ

Анотація

Вступ. Монетарна політика за умов розгортання кризових явищ є найбільш важливим інструментом впливу на економіку через грошові важелі, а відтак, функціонування центрального банку в процесі реалізації цього впливу слугує інституційною основою та фундаментом усієї антикризової архітектури у межах відповідної державної економічної політики. Виникнення в сучасних умовах об’єктивних обмежень дієвості традиційних інструментів грошово-кредитного регулювання визначає необхідність компенсування їх іншими важелями монетарного впливу, спрямованого на підтримання належної господарської активності і стимулювання економічного зростання, а тому важливою є оцінка роботи Європейського центрального банку як провідного регулятивного інституту країн єврозони, грошово-кредитна політика якого, попри усі проблемні аспекти, доводить успішність застосування її традиційних і нетрадиційних інструментів.

Мета – всебічно вивчити і проаналізувати досвід центральних банків розвинутих країн, провідне місце серед яких належить Європейському центральному банку, у побудові дієвого механізму монетарного регулювання як невід’ємної складової політики держави щодо подолання наслідків кризових явищ на фінансових ринках та стабілізації економічного і соціального розвитку.

Результати. Проаналізовано ключові аспекти функціонування Європейського центрального банку як головного регулятора економічних процесів у країнах єврозони. Розглянуто і систематизовано основні періоди реалізації монетарної політики ЄЦБ, що характеризують чітку послідовність застосування на кожному із них певного інструментарію грошово-кредитного регулювання та встановлення пріоритетів щодо обрання відповідних цілей монетарного впливу на економіку. Зроблено акцент на тих тенденціях, що склалися під час розвитку як фінансової, так і пандемічної кризи в країнах єврозони, визначено необхідність розширення цільового мандату Європейського центрального банку шляхом впливу не лише на динаміку цін, а й підтримку фінансової стабільності банківського сектору та сприяння функціонуванню бізнесу і домогосподарств. Визначено об’єктивні економічні передумови, за яких ЄЦБ, як і центральні банки інших розвинутих країн, були змушені вдатися до застосування нових інструментів грошово-кредитного регулювання.

Висновки. Обґрунтовано з урахуванням досвіду монетарної політики ЄЦБ необхідність розширення цільового мандату грошово-кредитного регулювання й оптимального поєднання традиційних і нетрадиційних інструментів центрального банку задля реалізації широкомасштабних заходів фінансової підтримки банківської системи і реального сектору економіки, що є цілком виправданим в умовах загострення кризи на фінансових ринках.

Перспективи. Важливим напрямом наукових досліджень на найближчу перспективу слід вважати пошук подальших шляхів розширення й оптимізації набору інструментів монетарного регулювання, що є у розпорядженні центральних банків, з тим, щоб успішно протидіяти розгортанню кризових явищ в економіці.