ДИСКУРС “ФІЛОСОФІЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ” В СТРУКТУРІ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ

Анотація

Вступ. Глобальні виклики та динамічне розуміння сучасного мінливого світу формують нову парадигму, основою якої є фундаментальні дослідження та практичне застосування наукових розвідок, що дає змогу отримати значні результати та знаходити вирішення глобальних і локальних проблем. Однією із форм мультидисциплінарності є конвергенція та розвиток наукових знань на перетині філософії та економічної науки, продуктом яких є фінансовий аналіз. Особливості становлення та розвитку фінансового аналізу як самостійної науки потребують дослідження його філософських основ.

Мета – науково обґрунтувати теоретичні аспекти філософії фінансового аналізу та його місце в структурі економічних знань задля вирішення герменевтичних питань створення ефективної моделі фінансового аналізу як цілісної науки.

Результати. Окреслено, що філософія економічного світу визначає загальні, універсальні тенденції та закономірності його розвитку на основі філософських категорій: цілі, пояснення, теорії, перевірка, індукція та демаркація. Розширення предметного поля філософії економіки дало змогу виокремити філософію фінансового аналізу. Доведено, що існування фінансового аналізу як окремої самостійної цілісної науки є підставою досліджувати його філософські основи, а дискурс “філософія фінансового аналізу” охоплює філософські питання “природи” й структури наукового пояснення, обґрунтування наукового методу, зміни наукової теорії, статусу наукових законів, дискусію між науково-реалістичним і антиреалістичним підходами та має неабияке значення в системі економічних наук.

Висновки. Аргументовано, що формування філософських засад наукової економічної системи, забезпечення достовірних знань про фінансовий аналіз, обґрунтованих у ретельній (всебічній) логічній теоретичній формі, є потребою сьогодення. Адже філософія фінансового аналізу вивчає філософські питання “природи” й структури наукового пояснення, обґрунтування методів, зміни наукової теорії, статусу наукових законів, дискусію між науково-реалістичним і антиреалістичним підходами. Розуміння філософії фінансового аналізу як дисципліни розкривається через взаємопов’язані філософські виміри фінансового аналізу: онтологічний, епістемологічний, гносеологічний, аксіологічний, методологічний, які впливають і визначають дослідницьку парадигму та будуть предметом подальших наукових розвідок, оскільки формують філософське вчення про фінансово-економічну реальність.