ЦИФРОВІЗАЦІЯ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК КЛЮЧОВІ ДРАЙВЕРИ ЗМІН УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В УМОВАХ БІЗНЕС-ТРАНСЦЕНДЕНТНОСТІ

Анотація

Вступ. У сучасних умовах глибоких глобальних трансформацій, зумовлених одночасним впливом економічних, технологічних, соціокультурних та екологічних змін, традиційні підходи до управління організаціями втрачають здатність адекватно реагувати на збільшення масштабів невизначеності, амбівалентності і складності. Динамічний розвиток цифрових технологій, зростання вимог суспільства до прозорості, відповідальності та етичності бізнесу, а також загострення кризових явищ – від наслідків пандемії COVID-19 до викликів, спричинених збройною агресією проти України, зумовлюють необхідність переосмислення місії, ролі й управлінських моделей сучасних організацій. У цьому контексті в статті актуалізується концепція бізнес-трансцендентності, що розглядає бізнес як багатовимірне явище, здатне виходити за межі класичної економічної раціональності, інтегрувати соціальну, етичну, екологічну й ціннісну складові у здійснення управління організацією. Водночас цифровізація та сталий розвиток постають не лише зовнішніми викликами, а й потужними драйверами управлінських змін, що формують нові вимоги до стратегування, лідерства й організаційної культури. Досліджено теоретичні засади бізнес-трансцендентності, акцентовано увагу на тому, що бізнес-трансцендентність передбачає управління організацією з урахуванням зовнішніх (воєнний стан, економіка, технології, суспільство, екологія), внутрішніх (політика, культура, стратегія) та трансцендентних (місійність, антикрихкість, довіра) драйверів, що дають змогу забезпечити інноваційність та стійкий розвиток. Здійснено кейс-аналіз трансцендентного управління міжнародними компаніями Patagonia, Unilever і Danone, які інституціоналізували цінності за допомогою стратегій цифровізації, сталого розвитку, ESG-звітності та включення соціальних критеріїв у цілі топ-менеджменту. Наголошено на ролі цифрової трансформації як драйвера ціннісних зрушень, що сприяють формуванню гнучких управлінських структур, прозорості та етичній взаємодії зі стейкхолдерами.

Мета – проаналізувати концептуальні засади розвитку інноваційних і стійких управлінських моделей шляхом визначення ролі та впливу цифровізації й сталого розвитку на трансформацію управління організаціями в умовах бізнес-трансцендентності.

Результати. Обґрунтовано, що в умовах високотурбулентного середовища, воєнної агресії та глобальних криз традиційні управлінські моделі втрачають ефективність, а концепція бізнес-трансцендентності стає новою парадигмою, яка інтегрує цифровізацію, сталий розвиток, етику та соціальну відповідальність. Показано, що цифровізація та сталий розвиток виступають ключовими драйверами трансформації управління організаціями, забезпечуючи прозорість, адаптивність, ESG-орієнтацію та формування нових управлінських моделей, орієнтованих на багатовимірну цінність. На основі аналізу зарубіжних практик (Patagonia, Unilever, Danone) та сучасних теорій менеджменту запропоновано структуровану модель управління бізнес-трансцендентністю, яка охоплює ціннісно-сенсовий, стейкхолдерсько-екосистемний, стратегічно-трансформаційний, організаційно-процесний, культурно-поведінковий та результативно-ціннісний блоки. Для українських організацій визначено ключові драйвери змін (цифровізація, сталий розвиток, адаптивність, HR-трансформація, партнерства, зміна цінностей), що формують нову управлінську парадигму, орієнтовану на стійкість, інноваційність та активну участь бізнесу у відбудові країни.

Висновки. Дослідження доводить, що бізнес-трансцендентність формується як нова управлінська парадигма, у якій організації виходять за межі утилітарної логіки й інтегрують місійність, етичність і соціальну відповідальність у стратегічні рішення. Цифровізація та сталий розвиток визначені ключовими драйверами цієї трансформації, оскільки забезпечують прозорість, інноваційність, гнучкість, стейкхолдерську взаємодію та довгострокову стійкість. Кейс-аналіз міжнародних компаній підтвердив, що трансцендентні підходи можуть бути не декларативними, а стратегічно ефективними, поєднуючи ціннісну логіку з високими фінансовими результатами. В українському контексті, особливо в умовах воєнного стану, бізнес-трансцендентність проявляється як еволюційна потреба та основа для побудови стійких, соціально орієнтованих та інноваційних управлінських моделей, що визначає перспективи подальших досліджень щодо її практичної імплементації у післявоєнний період.

Introduction. In the contemporary context of profound global transformations driven by the simultaneous influence of economic, technological, sociocultural, and environmental shifts, traditional approaches to organizational management increasingly lose their capacity to adequately address rising uncertainty, ambiguity, and complexity. The rapid advancement of digital technologies, growing societal demands for transparency, responsibility, and business ethics, as well as the intensification of crisis phenomena – from the consequences of the COVID-19 pandemic to challenges caused by the armed aggression against Ukraine – necessitate a fundamental rethinking of the mission, role, and managerial models of modern organizations. Against this backdrop, the article foregrounds the concept of business transcendence, which conceptualizes business as a multidimensional phenomenon capable of moving beyond classical economic rationality and integrating social, ethical, environmental, and value-based components into managerial decision-making. At the same time, digitalization and sustainable development emerge not only as external challenges but also as powerful drivers of managerial transformation that shape new requirements for strategizing, leadership, and organizational culture. The article examines the theoretical foundations of business transcendence and emphasizes that transcendental management requires operating an organization with regard to external (martial law, economy, technologies, society, environment), internal (policies, culture, strategy), and transcendental (mission-orientation, antifragility, trust) drivers that collectively ensure innovation and sustainable development. A case analysis of Patagonia, Unilever, and Danone demonstrates how leading global companies institutionalize values through digital transformation strategies, sustainable development frameworks, ESG reporting, and the integration of social indicators into top-management performance evaluation. The study highlights the role of digital transformation as a catalyst for value shifts that reinforce flexible managerial structures, transparency, and ethical stakeholder engagement.

The purpose of the article is to analize conceptual foundations for the advancement of innovative and resilient management models by determining the role and impact of digitalization and sustainable development on the transformation of organizational management under conditions of business transcendence

Results. The study demonstrates that in a highly turbulent environment marked by military aggression and global crises, traditional management models lose their effectiveness, while the concept of business transcendence emerges as a new paradigm integrating digitalization, sustainable development, ethics, and social responsibility. It is shown that digitalization and sustainability act as key drivers of managerial transformation by ensuring transparency, adaptability, ESG-orientation, and the formation of new management models focused on multidimensional value creation. Drawing on the analysis of international best practices (Patagonia, Unilever, Danone) and contemporary management theories, a structured model of business-transcendent management is proposed, encompassing value- and meaning-based, stakeholder-ecosystem, strategic-transformational, organizational-process, cultural-behavioral, and performance-value components. For Ukrainian organizations, key drivers of change are identified – digitalization, sustainable development, adaptability, HR transformation, partnerships, and value reorientation – which collectively shape a new managerial paradigm aimed at resilience, innovativeness, and active business engagement in the country’s reconstruction.

Conclusions. The conducted study demonstrates that business transcendence is emerging as a new managerial paradigm in which organizations move beyond utilitarian logic and integrate mission-driven orientation, ethical conduct, and social responsibility into strategic decision-making. Digitalization and sustainable development are identified as the key drivers of this transformation, as they ensure transparency, innovation capacity, flexibility, stakeholder engagement, and long-term resilience. Case analysis of international companies confirms that transcendent approaches can function not as declarative ideals but as strategically effective practices that combine value-based logic with strong financial performance. In the Ukrainian context – particularly under the conditions of martial law – business transcendence manifests as an evolutionary necessity and a foundation for building resilient, socially oriented, and innovation-driven management models, thus outlining the prospects for further research on its practical implementation in the post-war period.