КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТЕОРІЇ КОНСОЛІДАЦІЇ БАНКІВ

Анотація

Вступ. Сучасний розвиток банківського бізнесу характеризується стрімким нарощенням інтеграційних процесів банківських установ. Для повноцінної характеристики процесів консолідації банків доцільно розглянути сформовані в економічній науці теорії, які прямо чи опосередковано спрямовані на дослідження інтеграційних процесів у банківському секторі й пояснюють, певною мірою, їх ефективність і результативність.

Мета – систематизувати існуючі теорії консолідації банків на основі їх типологізації, визначити їх концептуальне значення як мотиваційних факторів інтеграційних процесів у банківському секторі.

Методи. У процесі дослідження використано методи абстрактно-логічного і системного аналізу при обґрунтуванні теорій консолідації банків, методи аналітичних і логічних узагальнень при виявленні еволюційних особливостей досліджуваних теорій, а також методи індукції, дедукції, формалізації та інші.

Результати. Розкрито сутнісну характеристику теорій консолідації банків на основі поданої їх хронологічної класифікації. Обґрунтовано концептуальні підходи для пояснення інтеграційних процесів у банківському секторі: VBM-теорії, агентські теорії й теорії зумовленості рішень, що взяті за основу типологізації мотиваційних теорій консолідації банків. Наголошено, що VBM-теорії та агентські теорії консолідації базуються на раціональній поведінці менеджменту банку й частково піддаються управлінню з боку їх власників. Мотиваційні теорії зумовленості рішень базуються на твердженні, що злиття і поглинання здійснюються з незалежних для банка-покупця причин; можливості управління такими мотивами консолідації ще не виявлені на практиці. Акцентовано увагу на тому, що саме синергетична теорія передбачає найбільш універсальний інструментарій для пояснення мотивів консолідації банків.

Перспективи. Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на поглиблення вивчення синергетичної теорії й мотиваційних теорій зумовленості рішень консолідаційних процесів у банківському секторі.