РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ТЕОРІЇ АНАЛІЗУ ТА ЙОГО СПЕЦИФІКА
Анотація
Вступ. Нові виклики сучасної економіки, які виникли у результаті воєнного стану й мають враховуватися у процесі проведення аналізу на усіх рівнях управлінської діяльності суб’єктів господарювання, спонукають до використання нового інструментарію та методів оцінки й підготовки інформації для менеджменту, вимагають переосмислення наукових підходів до синергізму і комплексності цього процесу.
Мета – поглибити дослідження теоретичних засад економічного аналізу, ідентифікувати ключові причини виникнення його сучасних видів, виокремити та критично оцінити характеристики і спрямованість для формування пропозицій щодо напрямів подальшого розвитку цієї функції управління з урахуванням нинішніх викликів і ризиків.
Результати. У процесі проведеного наукового дослідження ідентифіковано види економічного аналізу, що дасть змогу визначити спрямованість дослідження з урахуванням усіх необхідних компонентів. Запропоновано здійснити розподіл економічного аналізу відповідно до сфери його застосування, що дасть можливість точно визначити, який аналіз необхідно проводити відповідно до управлінських завдань суб’єкта господарювання. Обґрунтовано основні перспективні види економічного аналізу, що відповідають сучасним викликам і ризикам та визначають можливості розвитку суб’єктів у конкурентному ринковому середовищі. Запропоновано у процесі діяльності суб’єкта господарювання проводити нормативно-правовий аналіз і комп’ютерний аналіз, які відображають якість роботи усіх рівнів управління та дають змогу вибрати найефективніший напрям подальшого розвитку суб’єкта господарювання у довгостроковій перспективі.
Перспективи. Сучасний розвиток економічної системи та загрози, які виникають у процесі управлінської діяльності суб’єктів господарювання, вимагають від аналітиків швидко опрацьовувати економічні дані і виводити їх результати відповідно до зазначених термінів. А тому предметом подальших наукових досліджень є використання можливостей комп’ютерних технологій у процесі проведення ефективного та якісного аналізу для цілей управління суб’єктом господарювання з метою вирішення проблемних ситуацій.
Ключові слова
Повний текст:
>PDFПосилання
Бойчик І., Спяк Г., Хорунжак Н. Обґрунтування індикаторів і формалізація інтегрального показника стратегічного аналізу підприємств. Modern Economіcs. 2019. №17. С. 239–243. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bіtstream/pdf.
Герасименко Т. О., Медвідь Л. Г., Пономаренко М. В. Розвиток економічного аналізу у контексті формування його нової парадигми. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. 2022. № 69. С. 48–52.
Ізмайлов Я. О. Розвиток методології економічного аналізу господарської діяльності підприємств у постіндустріальній економіці. Проблеми економіки. 2016. № 3. URL: https://www.problecon.com/export_pdf/problems-ofeconomy-2016-3_0-pages-165_174.pdf.
Мних Є. В. Сучасний економічний аналіз: питання методології та організації. Бухгалтерський облік та аудит. 2006. №1. С. 55–61.
Новіченко Л. Організація економічного аналізу на підприємстві. Економічний аналіз. 2022. Т. 32, № 1. С. 199–207.
Олійничук О. І. Система аналізу в управлінні підприємством, спрямованому на досягнення економічної безпеки. Ефективна економіка. 2015. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4156.
Парасій-Вергуненко І. М. Еволюція розвитку економічного аналізу в стратегічно-орієнтованій системі управління. Фінанси, облік і аудит. 2011. Вип. 18. С. 328–335.
Райковська І. Т. Економічний аналіз в системі управління суб’єкта господарювання. Вісник Житомирського державного технологічного університету. 2008. № 2. С. 133–145.
Синькевич Н., Краузе О. Економічний аналіз: перспективи розвитку в умовах діджиталізації економіки. Галицький економічний вісник. 2023. № 2. С. 7–15. URL: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.02.007.
Шкарабан С. І. Місце оперативного економічного аналізу в підготовці спеціалістів в сфері економіки. Проблеми формування ринкової економіки. 2002. С. 571–577.
Шестерняк М. М. Сучасний економічний аналіз та його основні види. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 20. Ч. 3. С. 158–162.
Daniel Е., Daniel Р. Megaprojects as complex adaptive systems: the Hinkley point C case. International Journal of Project Management. 2019. Vol. 37, №8. P. 1017–1033.
Khedhaouria А., Cucchi А. Technostress creators, personality traits, and job burnout: a fuzzy-set configurational analysis. Journal of Business Research. 2019. Vol. 101. Р. 349–361.
Paola N. Di. Pathways to academic entrepreneurship: the determinants of female scholars’ entrepreneurial intentions. Journal of Technolоgy Transfer. 2021.Vol. 46. Р. 1417–1441.
Papatheodorou А., Pappas N. Economic recession, job vulnerability and tourism decision making: a qualitative comparative analysis. Journal of Travel Research. 2017. Vol. 56. Р. 663–677.
Pappas І., Woodside А. Fuzzy-set Qualitative Comparative Analysis (fsQCA): guidelines for research practice information systems and marketing. International Journal of Information Management. 2021. Vol. 58. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0268401221000037?via%3Dihub.
Reschke H., Bögenhold D., Kraus S. How innovation and entrepreneurship can conquer uncertainty and complexity: learning about the unexpected. International Journal of Complexity in Leadership and Management. 2010. Vol. 1, №. 1. P. 55–71.
Schneider М., Somers М. Organizations as complex adaptive systems: implications of complexity theory for leadership research. Leadership Quarterly. 2006. Vol. 17, №. 4. P. 351–365.
Tapsell Р., Woods С. Social entrepreneurship and innovation: self-organization in an indigenous context. Entrepreneurship Regional Development. 2010. Vol. 22. Р. 535–556.
Uhl-Bien М., Marion R., McKelvey B. Complexity leadership theory: shifting leadership from the industrial age to the knowledge era. Leadership Quarterly. 2007. Vol. 18. Р. 298–318.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN 1818-5754 (print), ISSN 2415-3672 (online)
Західноукраїнський національний університет
© «Світ фінансів», 2004-2019