ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МИТНУ ПРАКТИКУ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. Міжнародна інтеграція у світову економічну спільноту передбачає активне впровадження інформаційних технологій у митну справу.

Мета – проаналізувати нормативно-правові і практичні аспекти функціонування електронних комунікацій у митній сфері України, оцінити вплив інформаційних технологій на розвиток митної справи в державі.

У статті використано методи критичного аналізу, наукової абстракції та узагальнення, методи порівняння для висвітлення та вирішення актуальних питань впровадження інформаційних технологій у митну практику України.

Планомірному впровадженню електронних технологій у всі сфери діяльності митної системи України перешкоджають: відсутність узгодженої позиції щодо механізмів впровадження електронного обміну інформацією з державними органами, які видають відповідні дозвільні документи; відсутність внутрішньодержавного зв’язку митних органів України з контролюючими органами, що унеможливлює обмін дозвільними документами; не вирішення питання переходу на електронний документообіг і створення єдиної глобальної системи “електронного уряду” з безліччю підсистем; відсутність зручного доступу до тарифної та статистичної інформації; недосконалість законодавства у сфері електронного декларування та електронного документообігу, адже чинне законодавство орієнтоване на паперовий документообіг.

Перспективними напрямами розвитку електронних комунікацій у митній справі України вважаємо: прозорість і відкритість процедур розмитнення; заощадження часу митного оформлення та контролю; мінімізація можливостей для корупції; відсутність суб’єктивізму та ручного втручання у процедури митного контролю; мотивація проводити митний контроль якісно; поліпшення бізнес-клімату; автоматизація митних процедур реєстрації, перевірки митних декларацій в режимі 24/7/365; розподіл декларацій між інспекторами автоматично з урахуванням їх завантаженості, спеціалізації і кваліфікації; за відсутності ризиків автоматичне завершення митного оформлення.