ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МИТНУ ПРАКТИКУ УКРАЇНИ
Ключові слова:
електронна митниця, автоматизація митних процедур, принцип “єдиного вікна”, система управління ризиками, митне оформленняАнотація
Вступ. Міжнародна інтеграція у світову економічну спільноту передбачає активне впровадження інформаційних технологій у митну справу.
Мета – проаналізувати нормативно-правові і практичні аспекти функціонування електронних комунікацій у митній сфері України, оцінити вплив інформаційних технологій на розвиток митної справи в державі.
У статті використано методи критичного аналізу, наукової абстракції та узагальнення, методи порівняння для висвітлення та вирішення актуальних питань впровадження інформаційних технологій у митну практику України.
Планомірному впровадженню електронних технологій у всі сфери діяльності митної системи України перешкоджають: відсутність узгодженої позиції щодо механізмів впровадження електронного обміну інформацією з державними органами, які видають відповідні дозвільні документи; відсутність внутрішньодержавного зв’язку митних органів України з контролюючими органами, що унеможливлює обмін дозвільними документами; не вирішення питання переходу на електронний документообіг і створення єдиної глобальної системи “електронного уряду” з безліччю підсистем; відсутність зручного доступу до тарифної та статистичної інформації; недосконалість законодавства у сфері електронного декларування та електронного документообігу, адже чинне законодавство орієнтоване на паперовий документообіг.
Перспективними напрямами розвитку електронних комунікацій у митній справі України вважаємо: прозорість і відкритість процедур розмитнення; заощадження часу митного оформлення та контролю; мінімізація можливостей для корупції; відсутність суб’єктивізму та ручного втручання у процедури митного контролю; мотивація проводити митний контроль якісно; поліпшення бізнес-клімату; автоматизація митних процедур реєстрації, перевірки митних декларацій в режимі 24/7/365; розподіл декларацій між інспекторами автоматично з урахуванням їх завантаженості, спеціалізації і кваліфікації; за відсутності ризиків автоматичне завершення митного оформлення.
Посилання
Управління митними ризиками: теорія та практика: монографія / за заг. ред. І. В. Несторишена та В. А. Туржанського; Держ. Фіскальна служба України, Ун-т держ. фіскальної служби України. Ірпінь-Хмельницький, 2018. 302 с.
Бондаренко І. О. Послуги в галузі митної справи. Митна справа. 2004. № 6. С. 46–52.
Ніколайчук О. О. Електронне декларування, шляхи вирішення. Митниця, 2011. № 5. С. 13–15.
Козлов С. Електронне декларування: ризикова необхідність. Юридична газета. 2011. № 2(14). С. 112–123.
Кормич Б. А. Митна політика України: підручник. Одеса: Юридична література, 2002.
Пашко П. В. “Електронна митниця” – головний механізм гарантування митної безпеки держави. Фінанси України. 2012. № 12. С. 51–60.
Волик О. Ф., Кащеєва О. В., Дорда І. В. Митні інформаційні технології: навч. посібник / за ред. П. В. Пашка. К.: Знання, 2011. 391 с.
Міжнародна конвенція про спрощення й гармонізацію митних процедур. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_643.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.08 р. № 1236-р “Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи “Електронна митниця”. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1236-2008-р.
Наказ ДМСУ від 04.11.10 № 1341 “Про затвердження Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України”. URL: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitneoformlennya/subektamzed/elektronna mitnitsya/62603.html.
Чернецька-Білецька Н. Б., Сєврук К. В. Спрощення процедур митного контролю за рахунок широкого впровадження електронного декларування. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. 2015. № 1 (218). С. 117–121.
TWINNING. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України. URL: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/spivrobitnitstvo-mijukrainoyu-ta-evrop/tex-dopomoga/twinning/.
Наказ Міністерства фінансів України “Про внесення змін до Переліку місць митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації” від 25.01.2018 № 35. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0035201-18.
Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів” від 25.07.2016 № 657. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0657201-16.
Митна справа: підручник / за ред. д-ра екон. наук, проф. М. І. Крупки. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 540 с.
Запровадження принципу “єдиного вікна” при митному оформленні товарів. URL: http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/328043.html.
Керівні принципи для митної справи в Україні. URL: http://www.chamber.ua/Content/Documents/1140630383Guidelines_for_Customs_Policy_in_Ukraine_UA.pdf.
Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
