ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ АСИМЕТРІЙ ФІСКАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ДЕРЖАВИ
Ключові слова:
асиметрії, фіскальна теорія, фіскальний простір, асиметрії фіскального простору, фіскальна політика, оптимальна податкова системаАнотація
Вступ. Сучасні тенденції функціонування економічної системи держави характеризуються багатогранністю її складових, динамічною структурою еволюції та певною розбалансованістю, що спричинюється перманентними кризовими явищами, підвищеними економічними, політичними, культурними, екологічними ризиками, а також значним суспільним напруженням. При чому наслідки від зазначених чинників можуть бути непередбачуваними для країн з різним рівнем розвитку. Однією з найбільш суперечливих проблем у царині відповідних досліджень є тема асиметрій фіскального простору, яка торкається багатьох сфер суспільного життя. Водночас означення асиметрій науковці часто використовують як синонім до понять регіональної чи міжгалузевої розбалансованості національної економіки, деструкції економічних чи соціальних процесів, тоді як їх наявність – явище природне й об’єктивне, а питання деструкційного розвитку пов’язане радше з некомпетентністю використання асиметрій у спробах збалансування й покращення соціально-економічної ситуації у державі.
Мета – науково обґрунтувати суть дефініції “асиметрії фіскального простору”, визначити ключові поняття фіскальної теорії, спростувати дуалістичний характер їх змісту.
Результати. Вивчено теоретичні підходи зарубіжних та українських науковців у сфері асиметрій, здійснено детальний аналіз робіт, на основі чого запропоновано авторське визначення дефініції “асиметрії фіскального простору”. З’ясовано їх вплив на формування оптимальної податкової системи.
Висновки. Фіскальний простір під систематичним впливом асиметрій, пов’язаних з низкою внутрішніх та зовнішніх чинників, зазнає певних неузгодженостей, які по-різному впливають на суспільний розвиток. Важливим аспектом цього параметру є визначення причин виникнення та ідентифікація досліджуваних розбіжностей з метою здійснення ефективного управління фіскальними інструментами, зокрема асиметріями фіскального простору, задля мінімізації ризиків, розбалансованості та хаотичності економічного розвитку, а також зменшення рівня соціального напруги.
Посилання
Асимметрия и пространственная поляризация развития региональных социально-экономических систем: монография / В. И. Бережной, О. Л. Таран, О. В. Бережная, М. М. Чуракова. Москва: РУСАЙНС, 2017. 314 с.
Вахович І. М., Табалова О. Є. Регіональні асиметрії сталого розвитку України: діагностика та механізми вирівнювання: монографія. Луцьк: Волинь поліграф, 2012. 344 с.
Вдовиченко А. Функція реакції фіскальної політики та фіскальна стійкість в Україні. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=53082664.
Жданова И. Ф. Русско-английский экономический словарь: 7-е изд., стереотип. Москва: Медиа, 2006. 879 c.
Запухляк В. З., Герман Л. Т. Асиметрії глобального економічного розвитку. Економічний аналіз: зб. наукових праць. Тернопіль. 2014. Т. 18. № 3. С. 16–25.
Колот А. М. Асиметрії розвитку соціально-трудової сфери: прояви, причини, передумови подолання. Актуальні проблеми економіки. Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. 2012. № 6 (132). С. 205–211.
Кравчук Н. Дивергенція глобального розвитку: сучасна парадигма формування геофінансового простору: монографія. Київ: Знання, 2012. 782 с.
Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь: словарь современной экономической науки. 5-е изд., перераб. и доп. Москва: Дело, 2003. 520 с.
Сафонов В. В. Развитие региональной социально-экономической системы в условиях территориальной асимметрии: автореф. дис.... канд. эконом. наук: 08.00.05. Ростов-на-Дону, 2013. 25 с.
Словник іншомовних слів / укладачі С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. Київ: Наукова думка, 2000. 680 с.
Сучасний словник іншомовних слів / укладачі О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. Київ: Довтра, 2006. 786 с.
Фінансово-економічний словник / укладачі: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. Київ: Знання, 2007. 1072 с.
Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. Капитализм социализм и демократия. Москва: Эксмо, 2008. 864 с.
Blackburn S. The Oxford Dictionary of Philosophy: Okswordski słownik filozoficzny / red. naukowy Jan Woleński. Oxford University Press, 1994, copyright for the Polish edition Warsaw: Ksiązka i Wedza, 1998. 468 s.
Grądalski F. System podatkowy w świetle teorii optymalnego opodatkowania. Warszawa: Główna Szkoła Handlowa w Warszawie, 2006. 266 s.
Laurence S. Liber Abaci A. Translation into Modern English of Leonardo Pisano`s Book of Calculation. Sigler Laurence. Springer-Verlag New York, Inc, 2002. 636 p.
Owsiak S. Finanse publiczne: współczesne ujęcie. Wydanie I. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2017. 1134 s.
Samuelson P. A. Ekonomia. T. 2. Wydanie 2, zmienione. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004. 620 s.
Stiglitz J. E. Ekonomia sektora publicznego / red. naukowy przekładu R.Rapacki. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004. 992 s.
Szczodrowski G. Polski system podatkowy: strategia transformacji. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwesytetu Gdańskiego, 2002. 296 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
