ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВПЛИВУ СКЛАДОВИХ ФІСКАЛЬНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. Сучасні трансформації господарських процесів, що відбуваються на підставі інтенсивної глобалізації та необхідності стабільного розвитку соціально-орієнтованого ринкового господарства, а відтак, і забезпечення економічного зростання в Україні, вимагають вичерпного дослідження функціонування фіскального простору задля забезпечення його ефективного еволюціонування. Формуючи належну ресурсну базу, за умови раціонального її використання та цивілізованих правових взаємовідносин, уряд країни може створювати і впроваджувати дієві інструменти державного регулювання, а також впливати на відповідні процеси в суспільстві й забезпечувати оптимальні умови щодо його розвитку та самоудосконалення.

Мета – комплексно дослідити й обґрунтувати взаємовплив складових фіскального простору держави задля забезпечення результативності їх взаємодії у перспективі.

Результати. У статті вивчено особливості взаємовпливу складових фіскального простору держави, здійснено детальний аналіз факторів впливу на формування й функціонування фіскального середовища та визначено кореляційну залежність основних статей доходів і витрат державного бюджету у роки проведення виборчих кампаній в Україні з 2007 по 2020 рр. На основі здійсненого аналізу визначено й обґрунтовано наявність чотирьох складових фіскального простору: політичної, економічної, соціальної та фінансової у контексті їх взаємодії та удосконалення.

Методи. Використано методи моніторингу емпіричних даних, статистичного і кореляційного аналізу для надання об’єктивної оцінки зв’язку складових фіскального простору України, встановлення їх взаємного впливу й формування якісних змін та ефективних трансформацій просторової структури національної економіки.

Висновки. Функціонування та взаємозалежний вплив складових фіскального простору держави пов’язані між собою низкою чинників, які систематично, але неоднаково впливають на суспільний розвиток. Домінантним концептом цього процесу є деталізація та ґрунтовне дослідження зазначених складових на предмет їхньої взаємодії та впливу у загальній системі функціонування й подальшого еволюціонування. Очевидно, що ключовим фактором такої взаємодії будь-якої сфери (політичної, економічної, соціальної, фінансової) є, не що інше, як ресурсне забезпечення, яке не завжди регулюється фіскальними методами (митно-податковими інструментами, преференціями чи іншими стимулами тощо), а забезпечується якісно вибудованою системою суспільно-державних комунікацій, розумінням того, що будь-які точки дотику за зразком “держава-суспільство” виникають у площині сфери надання послуг. Відтак, важливим аспектом у зазначеному контексті є питання відновлення суспільної довіри до органів державної влади: законодавчої, виконавчої та судової, а також забезпечення якісних паритетних умов організації співфункціонування, співпраці, спілкування та надання відповідних послуг громадянам.