НОВИЙ ПРАГМАТИЗМ ФІСКАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ
Ключові слова:
фінансова політика, публічні фінанси, фіскальний простір, бюджет, податки, державне регулювання, формальні і неформальні інститути, теорія збігу обставинАнотація
Вступ. Турбулентність у царині публічних фінансів як у національному, так і у світовому масштабах засвідчує наявність невирішених проблем узгодженості постулатів наукового підґрунтя трансформації і розвитку інституту держави. Кризові явища початку двадцятого століття і пандемія 2019–2020 рр. розкрили неефективність ліберальних моделей державотворення, а тому доволі актуальними сьогодні є вектори активізації наукових зусиль, спрямованих на дослідження та вирішення вищеозначеної проблеми
Мета – систематизувати наукові підґрунтя новітніх теоретичних вимірів інституту публічних фінансів та виокремити новий прагматизм їх фіскалізації.
Методи. У дослідженні використано методи діалектичного аналізу, синтезу та логічного узагальнення, а також порівняння і формалізації.
Результати. Розкрито сутнісні параметри взаємозв’язку глобальних кризових явищ і зміни технологічного укладу. Подано трактування фінансової політики як мистецтва управління фінансами задля створення умов для сталого соціально-економічного розвитку. Проаналізовано нагромаджені у сфері фіскального простору та публічних фінансів суперечності, здійснено моніторинг еволюції інституту держави. Доведено, що, враховуючи нові вектори суспільного розвитку, зумовлені кризою глобалізації і пандемії, доречно виокремити новий прагматизм фіскалізації публічних фінансів, який визначатиметься цінностями, формальними і неформальними інститутами, а також політикою і базуватиметься на головних засадах теорії збігу обставин розвитку.
Посилання
Колодко Г. В. Мир в движении. Москва: Магистр, 2009. 576 с.
Фінанси зарубіжних країн: навч. посіб. / Кізима Т. О., Кравчук Н. Я., Горин В. П. та ін.; за ред. О. П. Кириленко. Тернопіль: Економічна думка, 2013. 287c.
Длугопольський О. В. Теорія економіки державного сектору: навч. посіб. Тернопіль: Економічна думка, 2007. 488 с.
Сутормина В. Н. Финансы капиталистических государств. Київ: Вища школа, 1983. 311 c.
Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава – податки – бізнес (із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки): Київ: Либідь, 1992. 328 c.
Глобализация мирового хозяйства: уч. пособ. / под ред. д-ра экон. наук, проф. М. Н. Осьмовой, канд. экон. наук, доц. А. В. Бойченко. Москва: ИНФРА-М, 2006. 376 c.
Шишков Ю. Государство в эпоху глобализации. Мировая экономика и мировые отношения. 2010. № 1. С. 3–13.
Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в XX столітті (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). Львів: Каменяр, 2000. 305 c.
Сакс Дж. Д., Фелипе Ларрен Б. Макроэкономика. Глобальный подход; пер. С англ. под ред. С. М. Мовшовича, А. А. Фридмана, М. И. Левина. Москва: Дело, 1996. 848 c.
Тимохина Е. Анализ устойчивости Федерального бюджета России в период кризиса. Вопросы экономики. 2011. № 1. С. 26.
Kopits G., Symansky S. Fiscal Rules // Occasional Papers. 1998. № 162. P. 20–23.
Auerbach A. On the performance and use of government revenue forecasts. National Tax Journal. 1999. Vol. 52. No 4.
Колодко Г. В. Глобализация, трансформация, кризис – что дальше? Москва: Магистр, 2011. 177 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
