ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЮ: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ

Людмила АЛЕКСЕЄНКО, Оксана ТУЛАЙ, Оксана ЮРКЕВИЧ

Анотація


Вступ. Упродовж останніх років спостерігаються кардинальні зміни в переформатуванні економічних процесів в Китаї як на національному рівні, так і з урахуванням глобальних масштабів. Актуалізується науковий дискурс щодо макроекономічної та фінансової стабільності з урахуванням цілей сталого розвитку та різноманітних сценаріїв геоекономічних трансформацій. Моделі відновлення і розвитку китайської економіки потребують координації діяльності уряду, бізнесу і громадянського суспільства для покращення інвестиційного клімату та якісної зміни управлінських підходів у макроекономічній політиці з урахуванням трендів зеленого економічного розвитку.

Мета – поглибити теоретико-прикладні засади політико-фінансового прагматизму Китаю, інкорпорованого в наявні фінансові інструменти макроекономічної політики, промислові та інтелектуальні можливості, що надає свободу маневрування в багатосторонньому форматі міждержавних відносин.

Результати. Узагальнено теоретико-концептуальні засади політичної самодостатності, багатогранності політик суб’єктивізації й регіоналізму, вразливості економічної і безпекової залежності та орієнтованості Китаю на політику економічної диверсифікації для зміцнення внутрішнього економічного потенціалу. Проаналізовано особливості економічного й соціального розвитку Китаю з урахуванням досягнутого синергетичного ефекту у реалізації фінансової й монетарної політики, активізації єдності планування політичних заходів, стимулювання збільшення інвестицій, споживання й підтримки внутрішнього попиту. Розкрито геополітичний прагматизм, незалежність від зовнішніх впливів, скерованість на пріоритетність національних інтересів за допомогою адаптивності фінансових інструментів макроекономічної політики з урахуванням ефектів “комбінованих політичних заходів”.

Перспективи. Уряд Китаю координує свою діяльність з Цілями сталого розвитку. Цілі економічного зростання впливають на економічне управління місцевих органів влади і на розвиток міської зеленої економіки. Відновлення економіки і застосування відповідних фінансових інструментів макроекономічної політики спрямоване на зупинку відтоку капіталу із країни і має відкрити шлях для Китаю “очолити перевершення розвинених ринків”. Нові політичні установки за напрямами реалізації макроекономічної політики сприятимуть розвитку корпоративних облігаційних ринків Китаю, подоланню ухилення від сплати боргів, комерціалізації банківського сектору і використанню альтернативних форм-факторів. Нові історичні реалії самоврядування уряду вимагають відповідності розвитку публічних фінансів, оскільки надмірне розширення “самовладування” може негативно вплинути на фінансову безпеку і “високоякісний” розвиток економіки. У сучасній економіці актуалізується вплив невизначеності на адаптивність фінансових інструментів макроекономічної політики, на прямі іноземні інвестиції, тому застосування моделей відкритої економіки, що враховує невизначеність, є своєчасним для гарантування фінансової безпеки та збереження каналів залучення додаткових інвестицій.


Ключові слова


фінансове оздоровлення, бюджетні стимули, фінансова політика, публічні фінанси, банк, зелений економічний розвиток, інвестиції, інновації, безпека

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Heng Zhenli. On certain areas of improvement of the law of the people’s Republic of China “On the people’s Bank”. China Economic Review. 2018. Vol. 21, № 2. P. 514–527.

Theory China. URL: https://en.theorychina.org.cn/.

Китай готовий бути другом і партнером США. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2023/11/16/7429064/.

Держави Центральної Азії в контексті конкуренції світових акторів після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну. URL: https://niss.gov.ua/publikatsiyi/analitychnidopovidi/derzhavy-tsentralnoyi-aziyi-v-kontekstikonkurentsiyi-svitovykh.

Король М. М., Посипанко О. А. Аналіз динаміки макроекономічних показників Китаю. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2018. № 3. С. 12–18.

Imbert Clement, Marlon Seror, Yifan Zhang, Yanos Zylberberg. Migrants and firms: evidence from China. American Economic Review. 2022. № 112. P. 1885–1914. DOI: 10.1257/aer.20191234.

Tianqi Jiang, Yi Shen, Yali He, Zhao Wang. Female government officials and corporate cash holdings. Pacific-Basin Finance Journal. 2024. Vol. 84. 102274. DOI: 10.1016/j.pacfin.2024.102274.

Jurzyk, M Emilia, Cian Ruane. Resource misallocation among listed firms in China: The evolving role of state-owned enterprises. Working Paper. 2021. No. 2021/075, March 12.

Hongbin Li, Li-An Zhou. Political turnover and economic performance: the incentive role of personnel control in China. Journal of Public Economics. 2005. Vol. 89. Iss. 9–10. P. 1743–1762. DOI: 10.1016/j.jpubeco.2004.06.009.

John Liu, Yujing Liu, Fran Wang, Lin Zhu. China factory activity shrinks in surprise hit to growth outlook. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-05-31/china-factories-slip-back-into-contraction-hurting-growthhopes?srnd=economics-v2.

China recovery bets grow on beijing’s moves to stem stock rout. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-12-05/emerging-market-stocks-leave-china-lagging-the-mostin-25-years.

GDP growth projections for 2024 and 2025. OECD Economic Outlook, Interim Report February 2024. URL: https://read.oecd.org/10.1787/0fd73462.

China turns to extra borrowing to boost economy. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/moody-s-cuts-china-credit-outlook-to-negative-on-rising-debt.

Emerging-market stocks pull away from china by most in decades. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/emerging-marketstocks-leave-china-lagging-the-most-in-25-years.

China bonds could behave indifferently to moody’s rating cut. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/moody-s-cuts-china-credit-outlook-to-negative-on-rising-debt.

Економічні стимули в Китаї у 2022 році перевищать 5 трлн дол. URL: https://gmk.center/ua/news/ekonomicheskie-stimuly-v-kitae-v-2022-godu-prevysyat-5-trln-2/.

Економіка Китаю показала найнижчі темпи зростання за останні 30 років. URL: https://minfin.com.ua/ua/2022/10/24/94429122/.

Jiapin Deng, Qiao Liu. Good finance, bad finance, and resource misallocation: Evidence from China. Journal of Banking & Finance. 2024. Vol. 159. 107078. DOI: 10.1016/j.jbankfin.2023.107078.

Zhuo Chen, Zhiguo He, Chun Liu. The financing of local government in China: stimulus loan wanes and shadow banking waxes. Journal of Financial Economics. 2020. Vol. 137. Iss. 1. P. 42–71. DOI: 10.1016/j.jfineco.2019.07.009.

Haoyu Gao, Hong Ru, Dragon Yongjun Tang. Subnational debt of China: The politicsfinance nexus. Journal of Financial Economics. 2021. Vol. 141. Iss. 3. P. 881–895. DOI: 10.1016/j.jfineco.2021.05.028.

Sen Li, Guangying Li. Fiscal decentralization, government self-interest and fiscal expenditure structure bias. Economic Analysis and Policy. 2024. Vol. 81. P. 1133–1147. DOI: 10.1016/j.eap.2024.01.014.

Han Gao, Wenbin Chen, Jie Li, Tianhang Zhou. Economic policy uncertainty and foreign direct investment: evidence from China. Structural Change and Economic Dynamics. 2024. Vol. 70. P. 178–191. DOI: 10.1016/j.strueco.2024.01.014.

Ying Zhai, Wenzhi Wang, Liying Zhou. Green efficiency loss caused by economic growth goals: Evidence from an emerging economy. Economic Analysis and Policy. 2024. Vol. 81. P. 983–995. DOI: 10.1016/j.eap.2024.01.013.

Maozhen Wu, Penglong Zhang. China Poverty alleviation and pollution reduction. Structural Change and Economic Dynamics. 2024. Vol. 70. P. 56–76. DOI: 10.1016/j.strueco.2024.01.010.

Moody’s China outlook cut leaked hours before announcement. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-12-04/chinarips-us-for-seeing-it-as-enemy-after-raimondoremarks?srnd=economics-v2.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 1818-5754 (print), ISSN 2415-3672 (online)
Західноукраїнський національний університет
© «Світ фінансів», 2004-2019