БЮДЖЕТУВАННЯ ТА ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ У НАУКОВИХ ПРОЄКТАХ
Ключові слова:
наукові проєкти, бюджетування, фінансовий контроль, проєктний менеджмент.Анотація
Вступ. Завдання формування ефективної системи бюджетування та фінансового контролю у наукових проєктах набуває особливої актуальності в умовах розширення міжнародної наукової співпраці, зростання конкуренції за фінансові ресурси та підвищених вимог до прозорості використання коштів. Реалізація наукових ініціатив, які фінансують з державних, грантових чи інституційних джерел, є неможливою без упровадження цілісного комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності їх реалізації, зокрема в частині бюджетування та фінансового контролю.
У сучасних умовах бюджетування виступає не лише інструментом фінансового планування в проєктному менеджменті, а й механізмом стратегічного управління, який забезпечує раціональне використання ресурсів, своєчасне виконання дослідницьких завдань і відповідність фінансування встановленим пріоритетам наукового розвитку. Ефективний фінансовий контроль, зі свого боку, гарантує дотримання фінансової дисципліни, термінів реалізації відповідних етапів наукового проєкту, мінімізацію ризиків нецільового використання коштів і підвищення результативності окреслених наукових ініціатив. Узгоджена та результативна система бюджетування і фінансового контролю є фундаментом успішної реалізації наукових проєктів, сприяє оптимізації фінансових потоків, підвищує якість управлінських рішень, забезпечує досягнення запланованих наукових результатів у межах наявних ресурсів.
Мета – дослідити концептуальні засади, етапи й інструменти бюджетування, проаналізувати його вплив на управлінські рішення, якість наукових процесів, фінансову дисципліну та управління ризиками.
Результати. Систематизовано змістовні, функціональні та концептуальні засади процесу бюджетування та фінансового контролю у наукових проєктах як стратегічного механізму забезпечення ефективності наукової діяльності в умовах загострення конкуренції за ресурси. Хронологічно структуровано етапи формування бюджету наукового проєкту – від визначення цілей і потреб до моніторингу, коригування та підсумкової оцінки – з ідентифікацією їх ключових функцій, завдань та взаємозалежностей. Результати дослідження дають змогу визначити комплексний підхід до формування бюджетів наукових проєктів, оптимізувати ресурсне забезпечення, підвищити стабільність і результативність дослідницьких процесів, сформувати нову фінансово-керівну культуру в академічному середовищі.
Introduction. Establishing an effective system of budgeting and financial control in scientific projects has become particularly relevant in the context of expanding international scientific cooperation, increasing competition for financial resources, and rising demands for transparency in the use of funds. The implementation of scientific initiatives financed by state, grant-based, or institutional sources is impossible without introducing a comprehensive set of measures aimed at improving their effectiveness, particularly regarding budgeting and financial control.
In the current landscape, budgeting functions not only as a financial planning tool in project management but also as a mechanism of strategic governance. It ensures the rational use of resources, timely execution of research tasks, and alignment of funding with established scientific development priorities. In turn, effective financial control guarantees compliance with financial discipline, adherence to project timelines, minimization of risks associated with the misuse of funds, and enhancement of the overall performance of scientific initiatives. A coordinated and efficient system of budgeting and financial control serves as the foundation for the successful implementation of scientific projects. It contributes to the optimization of financial flows, improves the quality of managerial decisions, and ensures the achievement of planned scientific outcomes within available resources.
The purpose of the article is to reveal the conceptual foundations, stages and instruments of budgeting, to analyze its impact on managerial decisions, the quality of scientific processes, financial discipline and risk management.
Results. Based on the conducted study on budgeting and financial control in scientific projects, the substantive, functional, and conceptual foundations of this process have been systematized as a strategic mechanism for ensuring the effectiveness of scientific activity amidst intensified competition for resources. The stages of forming a scientific project budget–from identifying goals and needs to monitoring, adjustment, and final evaluation–have been chronologically structured, and their key functions, tasks, and interdependencies identified. The study’s results enable the definition of a comprehensive approach to forming scientific project budgets, optimizing resource allocation, enhancing the stability and effectiveness of research processes, and cultivating a new financial leadership culture within the academic environment.
Посилання
1. Власенко Т. А., Подольська О. В., Небожина А. П. Місце і роль інтелектуальної власності в управлінні науковими проектами. Вісник Хмельницького національного університету. 2020. № 4. Т. 2. С. 302–306.
2. Лютий І., Білявська О. Особливості бюджетування в класичному університеті як умова фінансової автономії. Вісник економіки. 2021. № 2. С. 39–53.
3. Pidchosa L., Lyutyy I., Pidchosa O. Decentralization of inter-budget relations: theory, practice, and international experience. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. Vol. 5. P. 182.
4. Hatry H. Results-based budgeting. Performance management and budgeting: How governments can learn from experience. 2007.P. 293–318.
5. Бедрій Д. І. Огляд методів бюджетування наукових проектів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2012. № 1/7. С. 43–45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2011.2409.
6. Чернов С. К., Савіна О. Ю. Метод ціннісно-орієнтованого протиризикованого функціонально-вартісного аналізу портфелів наукомістких проектів підприємств. Вісник Черкаського державного технологічного університету. Технічні науки. 2018. № 3. С. 105–115.
7. Шапа Н. М., Вечеров В. Т. Огляд наукових методів і підходів проектного управління та оцінки вартості проекту. Економічний простір. 2023. № 188. С. 142–146.
8. Методичні рекомендації з планування кошторисної вартості проекту з виконання наукового дослідження (розробки) за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України : затв. рішенням наук. ради НФДУ. Протокол № 33 від 07.12.2023. URL : https://nrfu.org.ua/.
9. Бахчиванжи Л. А., Запша Г. М., Мельничук О. І., Найда І. С., Телічко Н. А. Імплементація принципів управління витратами в оптимізацію маркетингового бюджету з урахуванням стратегічних пріоритетів в стартап проектах. Актуальні питання економічних наук. 2025. № 16. https://doi.org/10.5281/zenodo.17316633.
10. Звіт про діяльність Національного фонду досліджень України за 2024 рік : погоджений рішенням наглядової ради НФДУ. Протокол № 1 від 06.01.2025. URL : https://nrfu.org.ua/wpcontent/uploads/2025/05/report_2024_upd.pdf.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

