ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОВЕДІНКОВОЇ РЕАКЦІЇ НА ЗМІНИ ОПОДАТКУВАННЯ ТРУДОВИХ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
Ключові слова:
податок на доходи фізичних осіб, фіскальна ефективність податку на доходи фізичних осіб, ставка податку, база оподаткування, модель податку, трудові доходи, податкові зміни, поведінкова реакція, податкові надходження, поведінковий ефектАнотація
Вступ. У Національній стратегії доходів до 2023 року зазначено, що одним із напрямів подальшого розвитку системи оподаткування є відновлення прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб. Така пропозиція виглядає доречною і такою, що відповідає тенденціям розвитку ринку праці, системі формування доходів у національній економіці, запитам суспільства. Разом з тим, опортуністична реакції платників податків на впровадження додаткових (підвищених) ставок податку може призвести до подальшої тінізації трудових доходів та, відповідно, зростання податкових ризиків державного бюджету.
Мета – ідентифікувати ефект поведінкової реакції економічних агентів на зміни оподаткування трудових доходів населення в Україні.
Результати. Зміни оподаткування трудових доходів у 2015–2017 рр. характеризуються динамікою таких аналітичних показників, як середня ефективна ставка податку та податковий клин. Номінальне зростання фонду оплати праці у 2016 і 2017 рр. зумовлено такими змінами оподаткування: збільшенням бази оподаткування та підвищенням середньої ефективної ставки податку. У коротко- та середньостроковому періоді зменшення податкового навантаження не мало очікуваного позитивного ефекту, як це передбачено логікою моделі Лаффера. Простежується суттєве зростання частки заробітних плат на рівні середньої з 53,5% у 2012 р. до 63,8% у 2020 р. Частка трудових доходів в інтервали від найменшого до середнього заробітку станом на 2020 р. становила більше 80%. Наявність альтеративної системи оподаткування доходів з відчутно меншим рівнем податкового навантаження, ніж на загальній системі, створює додаткові ризики ефективного впровадження ПДФО з прогресивною шкалою ставок.
Висновки. Система формування та розподілу трудових доходів зазнала суттєвих змін. Крайні інтервали розподілу доходів (найменші та найвищі) були у відносному виграші, порівняно з іншими. Запровадження прогресивної шкали ставок оподаткування виключно до трудових доходів в Україні не має достатнього фіскального потенціалу. У випадку субоптимального політичного рішення, за недостатньої інституційної спроможності контролюючих органів та наявності альтернативної системи оподаткування доходів, існує велика ймовірність суттєвого зростання податкових ризиків для державного та місцевих бюджетів.
Посилання
Про Національну стратегію доходів до 2030 року. Міністерство фінансів України. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/pro_natsionalnu_strategiiu_dokhodiv_do_2030_roku-4369.
Feldstein M. The effect of marginal tax rates on taxable income: a panel study of the 1986 Tax Reform Act. Journal of Political Economy. 1995. Vol. 103, № 3. P. 551–572.
Feldstein M. Tax avoidance and the deadweight loss of the income tax. Review of Economics and Statistics. 1999. Vol. 81, № 4. P. 674–680.
Goolsbee A. What happens when you tax the rich? Evidence from executive compensation. Journal of Political Economy. 2000. Vol. 108, № 2. P. 352–378.
Weber C. E. Toward obtaining a consistent estimate of the elasticity of taxable income using difference-in-differences. Journal of Public Economics. 2014. Vol. 117. P. 90–103.
Bell D. Behavioral responses to changes in income tax rates: what will happen in Scotland? URL: https://www.fiscalcommission.scot/download/2019/11/How-we-forecast-behaviouralresponses-to-income-tax-policy-March-2018.pdf.
Gruber J., Saez E. The elasticity of taxable income: evidence and implications. Journal of Public Economics. 2002. Vol. 84. P. 1–32.
Saez E. Using elasticities to derive optimal income tax rates. Review of Economic Studies. 2001. Vol. 68, № 1. P. 205–229. URL: https://eml.berkeley.edu/~saez/derive.pdf.
Piketty T., Saez E., Stantcheva S. Optimal taxation of top labor incomes: A tale of three elasticities. American Economic Journal: Economic Policy. 2014. № 6. P. 230–271. URL: https://www.aeaweb.org/articles/pdf/doi/10.1257/pol.6.1.230.
Jacobsen K.M., Søgaard J.E. Identifying behavioral responses to tax reforms: new insights and a new approach. URL: https://www.econ.ku.dk/cebi/research/how-to-measure-behavioralresponses-to-tax-reforms/JakobsenS_gaard_TaxReforms__1_.pdf.
Демографічна та соціальна статистика. Ринок праці. Оплата праці та соціально-трудові відносини. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.
Видимость улучшения: кто реально сможет платить сниженный ЄСВ. Ліга-нет. URL: https://web.archive.org/web/20150210191939/http://biz.liga.net/ekonomika/all/stati/2923252-vidimost-uluchsheniya-kto-realno-smozhet-platit-snizhennyy-esv.htm.
Mendoza E. G., Razin A., Tesar L. L. Effective tax rates in macroeconomics: cross-country estimates of tax rates on factor incomes and consumption, NBER Working Paper. 1994. № 4864. URL: https://www.nber.org/papers/w4864.
Stenkula M., Johansson D., Du Rietz G. Marginal taxation on labour income in Sweden from 1862 to 2010. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/03585522.2013.836985?needAccess=true.
Freedom, travel and taxes: Digital nomads reveal the best (and worst) aspects of their lifestyle. URL: https://www.euronews.com/travel/2023/07/25/freedom-travel-and-taxes-digital-nomads-reveal-the-best-and-worst-aspects-of-theirlifesty.
Taxes in Europe. Database. URL: https://taxation-customs.ec.europa.eu/online-services/online-services-and-databases-taxation/tedb-taxeseurope-database_en.
Piketty T., Zucman G. Capital is back: wealth-income ratios in rich countries 1700-2010. Quarterly Journal of Economics. 2013. URL: https://gabriel-zucman.eu/files/PikettyZucman-2013Book.pdf.
World Inequality Database. URL: https://wid.world/.
World Inequality Report 2022. URL: https://wir2022.wid.world/.
Нерівність в Україні: масштаби та можливості впливу / за ред. Е.М. Лібанової. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2012. 404 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
