ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАНЗИТНА СИСТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕНИХ ГАРАНТІЯМИ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Анотація

Вступ. Стягнення за вимогами стосовно погашення боргів, пов’язаних з операцією спільного транзиту, є одним із напрямів міжнародної співпраці країн – учасниць розгорнутої в Європі міжнародної транзитної системи. У статті досліджено процес визначення в Україні забезпечених гарантіями зобов’язань щодо сплати боргу, який може виникнути щодо товарів, поміщених під діючу в Європейському Союзі процедуру спільного транзиту. Основну увагу приділено питанню однакового тлумачення та використання стосовно процедури спільного транзиту терміна “борг” в контексті положень актів міжнародного та національного законодавства. Проаналізовано наявне законодавче підґрунтя щодо об’єктивізації/визначення, перевірки та контролю митними органами розміру потенційного боргу. У пропозиціях визначено напрями вдосконалення вітчизняного законодавства, що є важливими для гармонізації та розвитку процедури спільного транзиту в Україні.

Мета – проаналізувати практику визначення забезпечених гарантіями зобов’язань у застосуванні процедури спільного транзиту й обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення процесу визначення, перевірки та стягнення сум забезпечених гарантіями зобов’язань.

Методи. Під час дослідження використано порівняльно-правовий метод для опрацювання норм міжнародного та вітчизняного законодавства щодо застосування процедури спільного транзиту, методи аналізу та синтезу стосовно аспектів визначення при спільному транзиті забезпечених гарантіями зобов’язань.

Результати. Охарактеризовано процес долучення України до діючої в Європейському Союзі міжнародної транзитної системи та використання фінансових гарантій для забезпечення сплати заборгованостей, пов’язаних з застосуванням процедури спільного транзиту. Запропоновано використання однакового тлумачення терміна “борг” в контексті положень актів чинного міжнародного законодавства, а також створення нормативно-правового підґрунтя щодо об’єктивізації/визначення, перевірки та контролю митними органами розміру гарантії, що призначена для покриття боргу, у випадку застосування процедури спільного транзиту.

Перспективи. Наукові дослідження стосовно використання в Україні процедури спільного транзиту доцільно продовжити з урахуванням потреби удосконалення, зокрема взаємної допомоги у стягненні за вимогами під час процедури спільного транзиту, що зумовлюватиме необхідність доопрацювання національного законодавства в частині запровадження необхідних механізмів стягнення боргу, можливості передачі стягнення боргу від однієї країни до іншої.