ОБЛІК І КОНТРОЛЬ СОБІВАРТОСТІ ПОСЛУГ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННОЇ МЕДИЧНОЇ СИСТЕМИ

Анотація

Вступ. Цифровізація соціально-економічних процесів зумовлює трансформацію медичної сфери через упровадження персоналізованих електронних медичних карток як складової реформи охорони здоров’я в Україні. Узагальнені дані з електронної картотеки можуть слугувати інформаційною основою для планування діяльності медичних закладів і підвищення ефективності використання ресурсів. Водночас електронна медична система має значний економічний потенціал, забезпечуючи аналітичну базу для розвитку страхової медицини й формування показників вартості медичних послуг у цифровій економіці.

Мета – проаналізувати методику обліку та контролю собівартості послуг закладів охорони здоров’я в умовах запровадження електронної медичної картотеки як інформаційного інтегратора учасників ринку медичного обслуговування.

Результати. Впровадження персоналізованих електронних медичних карток забезпечує накопичення різносторонньої інформації про захворювання, лікування й обслуговування пацієнтів, що створює нові можливості для управління медичною сферою. Запропоновано використовувати узагальнену медичну інформацію не лише для медичних, а й для економічних цілей, зокрема для оптимізації діяльності закладів охорони здоров’я та підвищення ефективності використання ресурсів. Обґрунтовано доцільність надання доступу до бази кількісних даних про медичне обслуговування широкому колу пов’язаних і непов’язаних стейкхолдерів для оптимізації управління у медичній сфері. На основі даних з електронної медичної картотеки запропоновано автоматизовано визначати повну собівартість медичного обслуговування пацієнтів із використанням двовимірної калькуляційної одиниці “пацієнтоні”. Розроблено пропозиції щодо цифровізації обліку кількості звернень за медичною допомогою та тривалості лікування з можливістю ідентифікації витрат на медикаменти, заробітну плату персоналу, енергоресурси, комунальні послуги, утримання установ і харчування пацієнтів, що сприятиме формуванню єдиного аналітичного простору медичних та економічних даних.

Висновки. Автоматизоване обчислення витрат на медичне обслуговування на основі даних електронної медичної картотеки з використанням калькуляційної одиниці “пацієнто-дні” забезпечує формування достовірного показника собівартості медичних послуг. Отримані економічні індикатори слугують базою для визначення страхових відшкодувань, оцінювання ефективності діяльності медичних закладів і підвищення прозорості системи охорони здоров’я. Водночас виникає проблема розподілу медичної інформації на конфіденційну та відкриту, що потребує подальших досліджень щодо забезпечення ефективної кібербезпеки електронної медичної системи.

Introduction. The digitalization of socio-economic processes drives the transformation of the healthcare sector, particularly through the implementation of personalized electronic medical records as part of the healthcare reform in Ukraine. Aggregated data from electronic medical databases can serve as an informational basis for planning the activities of healthcare institutions and improving resource efficiency. At the same time, the electronic medical system has significant economic potential, providing an analytical foundation for the development of health insurance and for the formation of cost indicators of medical services in the digital economy.

The purpose of the article is to analize the methodology of accounting and control of healthcare service costs under the implementation of an electronic medical database as an informational integrator for participants in the medical service market.

Results. The introduction of personalized electronic medical records ensures the accumulation of diverse information about patients’ diseases, treatments, and healthcare services, creating new opportunities for healthcare management. The study proposes using aggregated medical data not only for medical but also for economic purposes – specifically, to optimize the performance of healthcare institutions and enhance resource efficiency. The feasibility of granting access to the database of quantitative healthcare data to a wide range of related and unrelated stakeholders has been substantiated to improve healthcare management. Based on the data from electronic medical records, it is proposed to automatically determine the full cost of patient care using a two-dimensional calculation unit – “patient-days”. Proposals have been developed for digitalizing the accounting of the number of medical service requests and treatment duration, enabling the identification of expenses for medications, staff salaries, energy resources, utilities, facility maintenance, and patient nutrition. This contributes to the formation of a unified analytical space for medical and economic data.

Conclusions. Automated calculation of healthcare service costs based on electronic medical record data using the “patient-days” calculation unit provides a reliable indicator of the actual cost of medical services. The obtained economic indicators serve as a basis for determining insurance reimbursements, evaluating the efficiency of healthcare institutions, and enhancing the transparency of the healthcare system. However, the issue of distinguishing between confidential and open medical information arises, requiring further research to ensure effective cybersecurity of the electronic medical system.