ТАРГЕТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ В КРАЇНАХ З СЕРЕДНІМИ ТА НИЗЬКИМИ ДОХОДАМИ: ТРАДИЦІЙНІ ДИЛЕМИ ТА ПОСТКРИЗОВІ ВИКЛИКИ

Анотація

Вступ. Досліджено питання імплементації режиму інфляційного таргетування в країнах з ринками, що формуються. Подальші дослідження в цьому напрямку актуалізовані викликами реалізації таргетування інфляції в складному макроекономічному й інституціональному середовищі. Спираючись на огляд робіт з питань теорії і практики реалізації монетарного режиму, виокремлено низку ключових узагальнень.

Мета – показати зміни в поглядах на інфляційне таргетування в країнах з ринками, що формуються, а також виокремити ключові виклики цьому режиму в світлі їх економічного та фінансового розвитку, а також в контексті глобальної інтеграції.

Результати. Проведено узагальнення основних сучасних тенденцій довкола реалізації політики інфляційного таргетування в країнах з ринками, що формуються. Виокремлено кілька принципових царин, довкола яких точаться найбільші дискусії і де має місце істотний прогрес в ефективності монетарної політики: зв’язок цінової та курсової стабільності; проблема реакції на шоки пропозиції; інституціональні драйвери відхилення від цілей; поєднання інфляційного таргетування з макропруденційною політикою. Стверджується, що чим швидше країна просувається на шляху реформ, тим більше послаблюється зв’язок між ціновою та курсовою стабільністю, а шоки умов
торгівлі більше нагадують шоки на боці пропозиції. Водночас констатується, що центробанки країн з ринками, що формуються, не можуть оптимально ігнорувати такі шоки через характер інфляційних очікувань. Реакція на шоки пропозиції буде тим менш про-циклічною, чим більшою мірою центробанки користуються довірою, а фінансова система є більш глибокою.

Висновки. Поєднання інфляційного таргетування та проактивної макропруденційної політики дасть змогу покращити макроекономічну картину в країнах з ринками, що формуються.