ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ В УМОВАХ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Євгеній ШАПОВАЛОВ

Анотація


Вступ. Одним із важливих регуляторних механізмів, доступних державі, є екологічне оподаткування. Його мета – стримування та компенсація шкоди, завданої довкіллю у процесі людської діяльністю, шляхом впровадження обов’язкових платежів. При цьому об’єкт і база оподаткування, назва податків і подальше використання коштів, що залучені ними, є різними у кожній державі. В Україні основним природозахисним платежем є екологічний податок. Децентралізація, що є однією із ключових реформ в країні, має на меті передачу ресурсів та відповідальності із центрального на місцевий рівень. Таким чином, актуальним є пошук доцільного й обґрунтованого розподілу надходжень від екологічного податку між бюджетами державного, регіонального та місцевого рівня.

Мета – дослідити організаційно-правові засади зарубіжних та вітчизняного комплексів природозахисних платежів у контексті реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Результати. Проаналізовано світовий та національний досвід у сфері оподаткування з метою захисту навколишнього природного середовища. Виявлено актуальний стан справ функціонування екологічного податку в Україні. Окреслено подальші напрямки досліджень на цю тему.

Висновки. Функціонування обмежувально-дозвільної системи в структурі екологічного оподаткування сприятиме зменшенню викидів шкідливих речовин у довкілля. Водночас наявність податкових пільг є стимулом для переходу на більш “дружні” та безпечні до природи способи виробництва та залучення новітнього обладнання й технологій. Враховуючи євроінтеграційний вектор нашої держави, адаптування до основних світових тенденцій у сфері захисту навколишнього природного середовища, зокрема побудови “низько вуглецевого” суспільства, є необхідним. Детально продумана й організована економічна політика країни, яка ґрунтувалася б на цій концепції, могла б сприяти досягненню таких цілей, як приваблення іноземних інвестицій, усунення неоднозначності в трактуванні нормативно-правової бази та покращення економічної, екологічної ситуації в державі загалом.


Ключові слова


екологічний податок, бюджет, децентралізація, місцеві бюджети, вуглецевий податок, обласний бюджет, об’єднані територіальні громади

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


The emissions database for global atmospheric research (EDGAR). URL: http://edgar.jrc.ec.europa.eu/overview.php?v=CO2andGHG1970-2016.

The political economy of environmentally related taxes, 19 June 2006. Paris: OECD, 2006. P. 10.

Eurostat official web-page. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/web/environment/environmental-taxes.

Environmental taxation and EU environmental policies. EEA Report. 2016. № 17.

Carbon tax center. URL: https://www.carbontax.org/whats-a-carbon-tax/.

Sustainable development knowledge platform. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/index.php?page=view&type=99&n.

State-level carbon taxes: options and opportunities for policymakers, 28 July. Washington DC, 2016. P. 9.

Summary of environmental finance programs, 1 February. Tokyo, 2017. P. 5.

Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року”. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 26. Ст. 218. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2818-17.

Аналітична довідка Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації про виконання бюджету Вінницької області за 2015-2018 роки.

Аналітична довідка Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації про виконання бюджету Вінницької області за 2019 рік.

Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку” від 24.12.2015 р., № 918-VIII.

Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 1818-5754 (print), ISSN 2415-3672 (online)
Західноукраїнський національний університет
© «Світ фінансів», 2004-2019