МІСЦЕВІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Анотація

Вступ. На сучасному етапі розвитку економіки України з особливою актуальністю постає проблема низького рівня капітальних видатків місцевих бюджетів. Хоча реформа адміністративної децентралізації позитивно вплинула на зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, існує потреба розширення обсягів інвестиційних ресурсів. Саме місцеві запозичення можуть стати джерелом додаткових фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Однак питання нарощення місцевих запозичень слід розглядати не лише в контексті ефективного їх використання, а й зростання місцевого боргу.

Мета – узагальнити теоретичні засади місцевих запозичень як інструменту розвитку територіальних громад.

Результати. В статті окреслено актуальність проблематики місцевих запозичень як альтернативного джерела фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування в Україні. З’ясовано економічний зміст місцевих запозичень та особливості їх здійснення в Україні, виявлено недоліки законодавчого забезпечення. Проведено дослідження форм місцевих запозичень та з’ясовано їх переваги і недоліки. Здійснено класифікацію місцевих запозичень, що дало змогу поглибити їх суть. Виявлено, що за ступенем державного нагляду за ринком місцевих запозичень Україна належить до держав з регуляторним наглядом. Виокремлено два напрями регуляторної дії: регулювання місцевих запозичень і регулювання місцевого боргу.

Висновки. Місцеві запозичення є альтернативним фінансовим джерелом місцевих органів влади. Недосконалість їх правового регулювання сприяє зниженню їх ролі у забезпеченні інвестиційного розвитку громад. Здійснення місцевих запозичень потребує проведення виваженої боргової політики, оптимізації структури боргу та мінімізації видатків з його обслуговування, підтримки економічно безпечного рівня боргового навантаження місцевих бюджетів.