ВПЛИВ РЕЙДЕРСТВА НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Ключові слова:
рейдерство, рейдерська атака, рейдер, фінансова безпека, суб’єкти господарювання, бізнес, фінансові активи, економічна системаАнотація
Вступ. Масштаби рейдерства і темпи його поширення в економічній системі конкретної країни визначають такими основними факторами, як: якість законодавчої бази, що регламентує різні аспекти фінансової діяльності суб’єктів господарювання; механізм захисту прав власності; ефективність роботи державних інститутів із захисту прав власності; відокремленість бізнесу від політики; стан корупційних проявів у діяльності органів державної влади, особливо судової; прозорість процесів приватизації; рівень розвитку корпоративного контролю на підприємствах; прозорість фінансових потоків суб’єктів господарювання; рівень правової культури бізнес-структур.
Мета – визначити теоретичні та прикладні аспекти появи рейдерських загроз діяльності бізнес-структурам та розробити дієвий механізм протидії рейдерству як складової стратегії забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання.
Результати. Досліджено поняття рейдерства та сучасні проблеми захисту діяльності суб’єктів господарювання від цього явища. Проаналізовано вітчизняні реалії проявів рейдерства та основні об’єкти рейдерських атак в Україні. Розкрито заходи щодо захисту від рейдерства, які мають бути індивідуальними для кожного суб’єкта господарювання із урахуванням специфіки його діяльності.
Висновки. Обґрунтовано пропозиції щодо ефективного впровадження методів протистояння, захисту власників бізнесу від рейдерських атак та зміцнення фінансової безпеки суб’єктів господарювання. Оскільки рейдерство є гострою проблемою як для бізнесу (у якого відбирають корпоративні права й активи), так і для держави (яка втрачає можливості інвестування у розвиток економіки), тому протистояти такому явищу, підвищуючи рівень фінансової безпеки, доцільно шляхом використання зусиль як бізнес-структур, так і державних інститутів.
Посилання
Васильчишин О., Білоус І. Рейдерство як окремий вид організованої злочинної діяльності у фінансовій сфері. Економічний аналіз. 2020. Т. 30. № 1. С. 216–222.
Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації / за ред. З. С. Варналія. Київ: НІСД, 2006. 576 с.
Ніпіаліді О. Ю. Рейдерство як реальна загроза безпеці власника бізнесу в Україні. Правова держава. 2019. № 34. С. 83–88.
Ополінський А. Типологія осіб, що вчиняють злочини, пов’язані з протиправним заволодінням майна у сфері підприємницької діяльності. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 12. С. 307–312.
Сабецька Т. І. Механізми протидії рейдерству як складова формування стратегії економічної безпеки підприємства. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 8. С. 341–348.
Челембій Ю. Недосконалість українського законодавства є живильним ґрунтом для українських рейдерів. Вісник Української спілки промисловців та підприємців. 2007. № 4. С. 24–25.
Яструбецька Л. С. Особливості організації рейдерських захоплень підприємств в Україні. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 9. С. 1107–1112.
Кількість відкритих проваджень про рейдерство зменшилась удесятеро в 2022 році. URL: https://opendatabot.ua/analytics/raiders-in-war.
Рейдерство в Україні. URL: https://opendatabot.ua/open/raiders.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
