МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМИ ФІНАНСАМИ
Ключові слова:
державні фінанси, державний сектор, публічні фінанси, фінансові ресурси, суб’єкти господарювання, методологічні підходи, діалектичний підхід, структурно-функціональний підхід, синергетичний підхідАнотація
Вступ. Дослідження проблем формування і використання державних фінансових ресурсів, фінансової безпеки суб’єктів господарювання державного сектору в умовах реформування управління публічними фінансами має велике значення для фінансової науки і практики. Наукова цінність таких досліджень залежить від умілого використання методологічних підходів і впливає на якість зроблених висновків, запропонованих теоретичних і практичних рекомендацій. Сьогодні фінансова наука використовує низку методологічних підходів, які дають змогу глибоко пізнати зміст фінансових явищ і процесів. Однак виникає необхідність поглибленого аналізу цих підходів, взаємозв’язків між ними, наявності відповідних інструментів і методів їх використання для глибини наукових пошуків.
Мета – обґрунтувати теоретичні та практичні засади методологічних підходів до дослідження державних фінансових ресурсів і фінансової безпеки суб’єктів господарювання в умовах реформування управління публічними фінансами, а також ефективність їх використання у фінансових наукових дослідженнях.
Методи. У роботі використано діалектичний, герменевтичний, системний, холістичний, проєктно-орієнтований, процесний, кібернетичний, інформаційний, синергетичний, інституційний, структурний, історичний, функціональний, структурно-функціональний, соціокультурний, поведінковий підходи. Результати дослідження отримано на основі застосування методів узагальнення, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, порівняння, сходження від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного, оцінювання, опису, передбачення й інших.
Результати. Розглянуто зміст і складові методології сучасної фінансової науки. Розкрито взаємозв’язок методологічних підходів і методів у фінансових наукових дослідженнях. Акцентовано увагу на місце державних фінансових ресурсів і фінансової безпеки суб’єктів господарювання державного сектору серед фінансових категорій і понять державних фінансів з використанням основних законів діалектики – закону переходу кількості в якість та закону єдності і боротьби протилежностей. З’ясовано підходи до визначення фінансових ресурсів у процесі кругообороту капіталу відповідно до діалектичного закону заперечення заперечення. Проаналізовано взаємозв’язок управління фінансовою безпекою, фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання державного сектору з бюджетним процесом у використанні структурно-функціонального підходу. Охарактеризовано інші методичні підходи у дослідженні державних фінансових ресурсів і фінансової безпеки суб’єктів господарювання в умовах реформування управління публічними фінансами.
Висновки. Обґрунтовано пропозиції щодо використання методологічних підходів до дослідження державних фінансових ресурсів і фінансової безпеки суб’єктів господарювання в умовах реформування управління публічними фінансами. У подальших наукових дослідженнях необхідно приділити особливу увагу використанню у наукових дослідженнях розглянутих методологічних підходів, які дадуть змогу поглибити теоретичні і практичні засади об’єктів досліджень.
Посилання
Амосов О. Ю. Фінансова безпека підприємства в сучасних умовах: теоретичний аспект. Проблеми економіки. 2011. № 4. С. 76–80.
Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія. Київ: Віра-Р; Дакор, 2000. 506 с.
Джерелейко С. Д., Лопатовський В. Г., Шпильовий В. А. Дефініція понять “фінансові ресурси” та “грошові кошти”. Innovation and Sustainability. 2022. № 2. С. 131–138.
Дропа Я. Б. Фінансові ресурси національної економіки України: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 426 с.
Коваленко В. М. Фінансова система України: теорія, методологія, практика: монографія. ЛНУ імені Івана Франка, 2019. 360 с.
Крупка М. І., Яструбецька Л. С. Фінансова безпека суб’єктів господарювання: підручник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 320 с.
Кучер Г. В. Державні фінансові ресурси: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 608 с.
Лиса О. В. Фінансова безпека суб’єктів господарювання в сучасних умовах. Економічний аналіз. 2016. Т. 26, № 1. С. 58–64.
Підхомний О. Фінансова безпека України: інструменти і стратегії формування: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. 320 с.
Рожко О. Д. Державні фінанси України: детермінанти та пріоритети розвитку: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2016. 360 с.
Рябушка Л. Б., Сюркало Б. І. Інституційне регулювання фінансово-економічної безпеки суб’єктів господарювання. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. 2014. Вип. 40. С. 234–250.
Сурмін Ю. П., Бакуменко В. Д., Краснійчук А. О. Методологія управління як галузь науки: наук. розробка. Київ: НАДУ, 2010. 32 с.
Хомутенко А. В. Сучасна парадигма управління державними фінансами України: монографія. Київ: ФОП Гуляєва В. М., 2019. 384 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).