МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІЗНАННЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД
Ключові слова:
інституційний метод, фінансовий механізм, суспільний добробут, зовнішнє середовище, суспільні інститути, інституційні зміниАнотація
Вступ. Еволюція суспільних уявлень про сутність суспільного добробуту, способи та інструментарій його забезпечення, виникнення безпрецедентних новітніх загроз суспільному розвитку потребують адекватного реагування в контексті вдосконалення архітектоніки фінансового механізму відповідно до трансформації зовнішнього середовища його функціонування. Це зумовлює необхідність розробки нових науково-методологічних підходів до наукового пізнання фінансового механізму суспільного добробуту як відкритої системи, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем, що стане методологічним підґрунтям для розвитку цього механізму та оптимізації його структури.
Мета – розкрити сутність та архітектоніку зовнішнього середовища функціонування фінансового механізму суспільного добробуту крізь призму інституційного підходу до наукового пізнання.
Результати. У статті з позиції інституційного підходу наукового пізнання розглянуто зовнішнє середовище фінансового механізму суспільного добробуту як сукупність об’єднаних у чотири складові інститутів та породжених ними чинників, що здійснюють вплив на розвиток цього механізму. Охарактеризовано ключові ознаки такого середовища та визначено його компоненти, до яких зараховано політичну, економічну, соціальну, екологічну складові. Окреслено провідні інститути кожної із компонент зовнішнього середовища фінансового механізму суспільного добробуту.
Висновки. Ідентифікація ключових ознак зовнішнього середовища, обґрунтування циклічності взаємозв’язку між його компонентами та базовими інститутами фінансо- вого механізму суспільного добробуту дали можливість кристалізувати пріоритетні напрями інституційних змін, які мають передбачати: розвиток інститутів громадського контролю, конкуренції через розширення їх впливу на сферу публічних фінансів; реалізацію комплексної політики, спрямованої на усунення причин деформацій у розвитку соціальних інститутів та зниження деструктивного впливу породжених цими деформаціями чинників на рівень суспільного добробуту; становлення екологічних інститутів та посилення їх впливу на зміну конфігурації елементів фінансового механізму суспільного добробуту.
Посилання
Кнейслер О. В. Новітня парадигма формування ринку перестрахування України: дис. …д-ра екон. наук: 08.00.08. Тернопіль, 2013. 486 с.
Лободіна З. М. Діалектичний та інституціональний підходи до дослідження бюджетного механізму соціально-економічного розвитку держави. Evropský časopis ekonomiky a managementu. 2018. Svazek 4. S. 5–11.
Словник української мови в 11 томах. Т. 9 / голова ред. кол. І. К. Білодід. Київ: Наукова думка, 1978. 917 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (із дод і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. 1728 с.
Жукевич С. Теоретичні підходи до розуміння середовища як об’єкту стратегічного аналізу. Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. 2002. Вип. 7. С. 277–285. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/18108.
Фроленко О. М. Бізнес-середовище підприємства: методичні підходи до його стратегічного аналізу. Формування ринкових відносин в Україні. 2012. № 9 (136). С. 145–150.
Петроє О. Інституціональний підхід як методологічна основа дослідження та аналізу соціальних систем у державному управлінні. Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України. 2012. Вип. 2. С. 208–220.
Буник В. Поняття політичної системи суспільства: теоретичний аспект. Науковий вісник Ужгородського університету. Політологія, Соціологія, Філософія. 2010. Вип. 15. С. 7–10.
Лобко О. Б. Роль економічної культури в інституційному перетворенні економічних відносин. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 3. С. 195–198.
Аджемоґлу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності; пер. з англ. О. Дем’янчука. Київ: Наш формат, 2016. С. 67–72.
Николаева Е., Азарова Т. Конкуренция как экономическое отношение и как институт: методологический аспект. Теоретическая экономика. 2017. № 6. С. 38–49.
Стрижак О. Теоретичні основи дослідження інституціонального середовища людського розвитку. Вісник КрНУ імені М. Остроградського. 2016. № 4 (99). С. 115–123.
Соціологія: підручник / за ред. Н. П. Осипової. Київ: Юрінком Інтер, 2003. 336 с.
Грановська Л. М. Інституціональне забезпечення раціонального природокористування в аграрному секторі економіки півдня України. Збалансоване природокористування. 2019. № 2. С. 12–20.
Лутковська С. М. Інституціональні підходи до модернізації системи екологічної безпеки в умовах забезпечення сталого розвитку. Бізнес інформ. 2020. № 5. С. 281–288.
Степаненко А. Екологічна модернізація економіки в дискурсі четвертої промислової революції. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2018. № 1–2. С. 15–19.
Дребот О., Гадзало А. Інституціональне забезпечення природокористування: проблеми термінології. Економіка України. 2018. № 5 (678). С. 73–84.
Грішнова О., Думанська В. Екологічний фактор соціальної відповідальності. Экономика и управление. 2011. № 3. С. 32–41.
Дорошенко Г. Екологічно відповідальне підприємництво в Україні: правові аспекти. Юридична газета Online. 2017. № 23 (573). URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/ekologichno-vidpovidalne-pidpriemnictvo-vukrayini-pravovi-aspekti.html.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають матеріали до наукового журналу Світ фінансів, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають за собою всі авторські права й одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової статі у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати наукову статтю в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
