МОДЕЛЬ ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ЗМІНА ПРІОРИТЕТІВ

Анотація

Вступ. Вища освіта є одним із найважливіших пріоритетів суспільного розвитку. В Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 рр. зазначено, що в Україні діє неефективна система вищої освіти, що, насамперед, зумовлено недостатнім обсягом фінансування галузі. Застосовувана протягом тривалого часу модель фінансування вищої освіти мала низку системних недоліків, тому виявилася неефективною, що ускладнило процес підготовки сучасних фахівців. Заклади вищої освіти країни постійно відчувають нестачу фінансових ресурсів для забезпечення повноцінного поточного функціонування; у більшості з них практично відсутні кошти для розвитку власної матеріально-технічної бази, стимулювання кращих результатів роботи педагогічного персоналу, участі в освітньо-науковому міжнародному співробітництві. Вирішення цих проблем потребує запровадження нових підходів у процес фінансового забезпечення закладів вищої освіти.

Мета – відстежити зміну пріоритетів у фінансуванні вищої освіти, порівняти застосовувані в Україні моделі фінансування закладів вищої освіти, визначити їх недоліки і переваги, обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинної моделі бюджетного фінансування закладів вищої освіти з урахуванням кращої зарубіжної практики.

Результати. Наведено дані щодо розподілу обсягів фінансування вищої освіти між їх джерелами у країнах, що належать до Організації економічного співробітництва та розвитку; динаміку частки видатків на вищу освіту з Державного бюджету України у видатках на освіту і сукупних видатках, а також у ВВП. Зроблено висновок щодо недостатніх обсягів фінансування сфери освіти. Проаналізовано підходи щодо визначення змісту і механізмів фінансування вищої освіти. Відстежено зміну пріоритетів у фінансуванні вищої освіти в Україні, виокремлено основні недоліки і переваги застосовуваних моделей фінансування. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинної формульної моделі бюджетного фінансування закладів вищої освіти з урахуванням кращої зарубіжної практики.

Висновки. Фінансування вищої освіти безпосередньо впливає на ефективність функціонування галузі і досягнення стратегічних орієнтирів її розвитку. В умовах воєнного стану питання фінансового забезпечення набувають особливої гостроти й актуальності внаслідок гострої нестачі бюджетних ресурсів. Зазначено, що модель фінансування закладів вищої освіти має бути зрозумілою, прозорою і диверсифікованою, а державне фінансування має базуватися на формульному підході, який враховує кінцеві результати роботи ЗВО. Запропоновано доповнити формулу розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти показниками, які згруповано за такими напрямами: фінансове середовище, академічне середовище, технології й інноваційність, студентські гуртожитки. Акцентовано на необхідності реального втілення принципу фінансової автономії українських університетів, яка передбачає, зокрема, диверсифікацію фінансових ресурсів і широке залучення альтернативних джерел.